ТехноАрмія США змінила план випробувань бронемашин XM30 — з’явилися перші відмінності між прототипами
На щорічному симпозіумі Асоціації армії США (AUSA) General Dynamics Land Systems і American Rheinmetall представляють свою техніку. Водночас компанії передали армії прототипи бойових машин піхоти XM30 для випробувань та оцінювання військовими у двох місцях. Програма тестування дещо змінилася.
XM30 — остання програма армії США із заміни парку бойових машин Bradley. Як раніше писало TWZ, наступної весни армія планувала випробувати частину з восьми прототипів, які має надати кожен конкурент, під час чергової ротації у великому Національному навчальному центрі (NTC) у Форт-Ірвіні, штат Каліфорнія.
За даними General Dynamics Land Systems (GDLS) та American Rheinmetall, кожна компанія тепер передасть сім прототипів 1-й бойовій бригаді 1-ї кавалерійської дивізії армії США у Форт-Гуді, штат Техас. Там військові ознайомляться з машинами та проведуть польові оцінювання, які можуть завершитися у лютому-березні 2027 року. Поїздку до Форт-Ірвіна наразі не планують.
Перед AUSA TWZ поговорило з керівниками обох компаній-конкурентів XM30 і звернулося до армії. За словами Джеффрі Нормана, директора з питань стратегії та розвитку GDLS у США, три прототипи компанії вже перебувають у Форт-Гуді. Там вони проходять перевірки безпеки перед оцінюванням за участю військових. Розробка компанії називається Wolf. Вона походить від Griffin III, створеної на основі бойової машини піхоти ASCOD 2.
American Rheinmetall, американська дочірня компанія німецької Rheinmetall, запропонувала для змагання XM30 варіант із розширеного сімейства Lynx. За словами старшого віцепрезидента компанії з програм Джима Ширмера, один прототип уже доставили у Форт-Гуд. Ще один перебуває у Центрі підготовки об’єднаних сил армії у Кемп-Шелбі, штат Міссісіпі, де компанія проводить власні внутрішні випробування. Інші машини збирають у Слайделлі, штат Луїзіана.
Наприкінці серпня обидві компанії передали перші прототипи XM30 на Абердинський випробувальний полігон у штаті Меріленд. Кожна також надала додатковий корпус і башту для балістичних випробувань. За останній місяць із лишком армія отримала на Абердинському полігоні перший досвід роботи з бойовими машинами піхоти.
Перші відгуки
За словами Нормана, 50-мм гармата Wolf уже стріляла на полігоні Абердина. Машина також пройшла частину функціональних випробувань ходової системи, і, як зазначає Норман, GDLS отримує «хороші відгуки» про обидва випробування. Він додає, що 32-ступенева трансмісія SAPA та композитна гумова гусениця отримали схвальні оцінки, зокрема за плавність і комфорт руху порівняно з Bradley.
Джим Ширмер розповів, що Lynx також отримала позитивні перші відгуки, зокрема під час демонстрації наприкінці вересня для працівників Конгресу та високопосадовців армії на Абердинському полігоні. Пасажири відзначили розташування робочих місць екіпажу з двох людей, просторий шестимісний десантний відсік і систему кондиціонування.
Ширмер наголосив на важливості комфортніших умов для піхотинців у десантному відсіку. За його словами, під час війни в Іраку військові потерпали від спеки всередині Bradley: «Коли надворі в Іраку було 51°C , а сонце додатково нагрівало машину, всередині Bradley температура сягала 59°C. Вийти на іракське повітря було навіть приємно».
Обидва прототипи більші за 40-тонну Bradley, а їхня бойова маса становить близько 50 тонн. Обидві машини мають автоматичну гармату XM913 калібру 50 мм — це помітне збільшення вогневої потужності порівняно з 25-мм M242 на Bradley.
Ширмер визнав, що на першому прототипі Lynx на Абердинському полігоні American Rheinmetall виявила кілька незначних проблем. «Ми витратили чимало часу на заміну обладнання та налаштування, щоб підготувати машину до заходу для високопосадовців».
Ефективність екіпажу та можливість модернізації
Обидва конкуренти наголошують, що їхні бойові машини піхоти XM30 ефективніші за Bradley та мають більше можливостей для встановлення озброєння й сенсорів. Екіпаж кожної машини складається з двох людей, тоді як у Bradley він налічує трьох. Командири-навідники XM30 працюють нижче башти, а не всередині неї, як у Bradley. Така конфігурація підвищує вимоги до ситуаційної обізнаності екіпажу та розподілу завдань.
У Wolf і Lynx місця командира та водія розташовані поруч, як у літаку, що має сприяти координації екіпажу. Обидві компанії приділили значну увагу зрозумілим інтерфейсам користувача з кількома дисплеями, спеціально розробленими символами й текстом та ергономічними елементами керування. Крім дисплеїв прицілів із вищою роздільною здатністю та більшим радіусом дії, прототипи надають екіпажу й десанту круговий огляд зовнішнього простору за допомогою камер навколо машини.
«Оскільки екіпаж менший, ніж у Bradley, де командир і навідник перебувають у башті, військові мають ефективніше виконувати завдання. Програмне забезпечення та логіка меню дуже зрозумілі», — зазначає Норман.
Робочі місця ліворуч і праворуч однакові, тож будь-який член екіпажу може виконувати ті самі функції. Зазвичай у Wolf водій сидить ліворуч, а командир — праворуч. GDLS використала досвід ознайомлення військових із ранніми прототипами танка M1E3 Abrams, головним підрядником якого є компанія. За словами Нормана, Wolf і M1E3 мають спільний графічний інтерфейс користувача.
У відсіку екіпажу Lynx є три дисплеї з можливістю налаштування. На великому центральному екрані відображаються спільна оперативна картина, карта й відео з безпілотних літальних апаратів (БпЛА).
«З гармати можна стріляти з лівого чи правого місця, і керувати машиною також можна з обох боків», — підтверджує Ширмер.
Зображення з камери незалежної бойової станції командира Lynx, встановленої на даху та оснащеної власним прицілом і кулеметом, можна вивести на екран екіпажу. Військові можуть перемикатися між цією камерою та основним прицілом. Оператори Lynx також можуть вимикати окремі інформаційні блоки на дисплеях, щоб зосередитися на певному завданні.
Минулого тижня GDLS оголосила про співпрацю з Primordial Labs, щоб додати голосове керування на основі штучного інтелекту до бойових машин компанії — від M1 до XM30. За словами Ширмера, American Rheinmetall також розробила власного ШІ-помічника для екіпажів Lynx. Він називає його «третім членом екіпажу», який допомагає двом військовим виконувати роботу трьох.
На відео нижче показано, як голосові технології Primordial Labs використовують для керування дроном квадрокоптерного типу.
Охолодження стало проблемою для Bradley. Як і будь-яка бронемашина, вона фактично закриває силову установку й електроніку в корпусі без циркуляції повітря. Тепло від трансмісії створює помітний тепловий слід, особливо через вихлопний отвір Bradley спереду праворуч.
Lynx і Wolf мають гібридні електричні силові установки з режимом безшумного спостереження, який може тимчасово зменшувати їхній тепловий слід. Вихлопні отвори в обох машин розташовані ззаду, що зменшує теплове випромінювання у передньому секторі.
За словами Ширмера, блок охолодження Lynx розташований поруч із силовою установкою у передній частині корпусу. Він краще охолоджує двигун і батареї та покращує умови для електроніки, чутливої до перегрівання. Це також дає змогу розширювати системи й збільшувати споживання електроенергії.
У Wolf двигун охолоджується ззаду, за гусеницею. Норман каже, що GDLS спеціально розробила це розташування, щоб канали охолодження у задній частині корпусу не займали простір для пасажирів. За його словами, усі системи Wolf спроєктовані із запасом для зростання на 10%.
Гібридні приводи й електроніка обох XM30 мають витримувати зростання загрози від спрямованої енергетичної зброї противника. Тактичний електромагнітний імпульс, лазерне наведення на зовнішні сенсори й апертури та електромагнітні перешкоди, перетворені на зброю, становлять дедалі більшу загрозу для систем озброєння та базової мобільності.
Обидва підрядники очікують, що армія ретельно перевірить вразливість прототипів до електромагнітного впливу.
«Думаю, вони випробують наші машини найпотужнішими засобами електромагнітної атаки, які є у противників. Якщо виявлять слабкі місця, ми їх усунемо», — каже Норман.
Він вказує на велику сучасну безлунну камеру на Абердинському полігоні, де обидві бойові машини піхоти зрештою проведуть чимало часу.
За словами Ширмера, American Rheinmetall має власні вимоги до електромагнітної сумісності (EMI) сенсорів і засобів зв’язку машин. Армія також добре розуміє ці загрози й має чіткі вимоги до EMI. «Ми досить упевнені, що наша система їм відповідає, але фактичні випробування на електромагнітну сумісність відбудуться пізніше в межах програми тестування».
Ще один напрям для розвитку XM30 — збільшення обсягу електроенергії, яку машини можуть віддавати зовнішнім споживачам. Гібридні силові установки прототипів мають великі батареї, що потенційно можуть допомогти армії розв’язати серйозну проблему циркуляції електроенергії на полі бою (BCoE). Зростання кількості електронних пристроїв у військових, малих електричних дронів і сенсорів спричинило дефіцит електроенергії, а також проблеми з масою та доступністю батарей.
За словами Нормана, Wolf виробляє «набагато більше електроенергії, ніж їй потрібно». Тому в осяжному майбутньому не знадобиться модернізувати її генератори, стартер-генератори й високовольтні батареї. Основна увага щодо віддачі електроенергії назовні приділяється пасажирам, пояснює він.
Внутрішня система розподілу електроенергії Wolf забезпечує значну потужність для заряджання у десантному відсіку. Там кожен військовий може заряджати пристрої та отримувати доступ до даних. Порти заряджання захищені від кіберзагроз, щоб запобігти атакам через під’єднані пристрої.
За словами підрядників, можливість передавати електроенергію зовнішнім споживачам несподівано не є пріоритетом для бойових машин піхоти. Wolf може передавати живлення через стандартний порт НАТО, як і Lynx, а також через інші інтерфейси. Однак, каже Норман, «ми не бачимо сценаріїв, у яких XM30 використовуватимуть для живлення командних пунктів чи чогось подібного. Армія передусім хоче мати запас потужності для майбутніх систем — спрямованої енергетичної зброї, систем протидії БпЛА чи будь-чого іншого».
Протидія БпЛА та інші можливості
У вересневому звіті Дослідницької служби Конгресу йшлося про можливу проблему, яку він має розглянути: незрозуміло, чи матиме XM30 власну систему протидії безпілотникам. З огляду на очевидну загрозу дронів для бронетехніки, яку продемонструвала війна в Україні, відсутність чіткої вимоги щодо інтегрованої системи протидії БпЛА видається суттєвою прогалиною.
TWZ звернулося до Управління виконавчого агента програми маневрування наземних сил армії та офісу програми XM30 із запитаннями про протидію БпЛА, але на момент публікації відповіді не отримало. У General Dynamics Land Systems та American Rheinmetall вважають, що армія самостійно шукатиме й випробовуватиме системи протидії БпЛА для XM30, а згодом зобов’яже виробників інтегрувати обрану систему.
Норман із GDLS називає протидію БпЛА «фундаментальною» умовою життєздатності бронетехніки на сучасному полі бою. На його думку, армія діє слушно, забезпечуючи XM30 необхідними під’єднаннями для живлення, передавання даних і фізичного встановлення систем, а потенційні рішення випробовує окремо, щоб швидко інтегрувати їх у майбутньому. Він додає, що GDLS співпрацює з «експертними партнерами» у сфері протидії БпЛА, аби бути готовою додати таку спроможність.
Ширмер із American Rheinmetall заявив, що Lynx уже має певні можливості протидії БпЛА, але не став розкривати подробиць.
Обидві XM30 можуть запускати баражувальні боєприпаси: Wolf використовуватиме Switchblade 300 від AeroVironment, а Lynx — версію Coyote Block 3 від Raytheon. Наразі виробники не мають конкретних планів щодо інтеграції інших систем, хоча кожен із них каже, що може адаптувати різні рішення.
Раніше TWZ писало, що армія розглядає XM30 як машину, яка керуватиме безпілотними наземними платформами. За словами Нормана, Wolf від GDLS має власний інтерфейс для керування безпілотними наземними й повітряними апаратами зсередини машини. Його продемонстрували армії понад рік тому. Відкрита програмна архітектура дає змогу інтегрувати інший комплекс керування, якщо цього захоче армія.
American Rheinmetall ще не намагалася керувати безпілотною наземною машиною, але, за словами Ширмера, архітектури систем настільки подібні, що для цього знадобиться лише модифікувати програмне забезпечення. Імовірно, компанія поєднає власне програмне забезпечення із програмами виробника безпілотної платформи.
Lynx можна дистанційно керувати за допомогою планшета, яким користуватиметься піхотинець поза машиною. Військові також зможуть через планшет бачити те, що бачить машина, або відкривати карти для планування, пояснює Ширмер. American Rheinmetall ще не завершила розробку й не демонструвала цю можливість, але вона відповідає задуму програми армії США «Бойова машина з опційним екіпажем» (OMFV), до якої сягає історія проєкту.
Нещодавні експерименти армії з малими безпілотними наземними платформами, які перевозять на Bradley, вказують на можливість перенести таку спроможність на XM30. Wolf може перевозити «сумчасті безпілотні наземні машини», як-от Fire Ants від Swarmbotics AI, встановлені на M2A4 Bradley 1-ї кавалерійської дивізії. Водночас Норман зазначає, що перевезення малих безпілотних платформ не входить до вимог до першої версії XM30.
American Rheinmetall окремо не планувала перевозити безпілотні наземні машини на своїй бойовій машині піхоти, але Ширмер стверджує: якщо їх може перевозити Bradley, то Lynx — тим більше. Чи зможе Lynx заряджати їх у дорозі, залежатиме від майбутніх потреб армії, каже він.
Відповідність призначенню
Загрози дедалі спроможніших дронів і керованих протитанкових ракет уже кілька років породжують запитання, чи залишаються XM30 та інші бронемашини актуальними на сучасному полі бою.
Саме ці сумніви, ймовірно, спонукають обговорювати додаткові можливості XM30 — від сучасних сенсорів і мережевих систем зв’язку до розгортання та керування безпілотними наземними й повітряними апаратами, а також потенційного внеску платформ у розв’язання проблеми електропостачання на полі бою.
Джефф Норман із General Dynamics Land Systems називає Wolf «програмним забезпеченням, навколо якого побудовано машину». За його словами, GDLS щотижня додає нове програмне забезпечення до XM30, розширюючи її можливості.
Однак Джим Ширмер із American Rheinmetall нагадує, що головним призначенням XM30 залишається традиційне перевезення бронетехнікою піхоти.
«Завдання [Lynx] — перевозити піхотинців полем бою, рухати їх швидше, ніж вони можуть іти пішки, захищати під час руху від загроз — дронів, керованих протитанкових ракет, артилерійського вогню — і забезпечувати вогневу підтримку».
Напруження між вимогами до захищеності XM30 і її вартістю відображає обережність армії щодо нової програми бойових машин піхоти. Хоча армія не поспішає з планами розгорнути XM30 до 2029 року, керівник програми закупівель маневрових систем генерал Трой Деномі сказав виданню Breaking Defense: якщо майбутні випробування й оцінювання не визначать явного переможця, «можливо, на цьому етапі не варто нікого обирати».
Ця невизначеність порушує питання про місце 50-тонної бронемашини в потенційному конфлікті в Тихоокеанському регіоні, на якому зосереджені збройні сили США. Це складне питання і для армії, і для підрядників XM30.
Ширмер із American Rheinmetall спробував відповісти на нього. Він зауважив, що в Тихоокеанському регіоні є великі острови та інші масиви суходолу, як-от Корейський півострів, де можна застосовувати бойову машину піхоти. Водночас, визнав він, у кампанії на островах її використовуватимуть менш імовірно.
«Їй усе ще є місце, хоча в Європі чи на Близькому Сході її роль очевидніша».
Випробування й оцінювання на Абердинському полігоні та у Форт-Гуді мають активізуватися. Незабаром стане зрозуміліше, який прототип XM30 армія вважатиме очевидним вибором.
Нагадаємо, консервативна партія запропонувала проєкт «Британський щит» вартістю 10 млрд фунтів стерлінгів для розширення наземної протиповітряної оборони Великої Британії. Поки консерватори в опозиції, це залишається політичною обіцянкою, а не затвердженою державною програмою.
