Армія США планує розширити автономність флоту суден у Тихому океані

Армія США хоче додати автономні можливості до наявних і майбутніх десантних кораблів та інших суден. Також вона планує придбати до 100 спеціально розроблених безекіпажних надводних апаратів (USV). Наявні морські сили армії, які іноді називають «флотом армії», маловідомі й зазвичай недооцінені. Водночас вони забезпечують додаткові можливості морської логістики, особливо для потенційного конфлікту в Тихоокеанському регіоні. Судна з екіпажем, якими можна керувати дистанційно, або повністю безекіпажні платформи могли б посилити ці можливості.

Минулого тижня генерал-майор армії США Фредерік Кріст, командувач 8-го командування тилового забезпечення на театрі воєнних дій (8th Theater Sustainment Command, TSC), представив плани щодо майбутніх автономних суден під час щорічного симпозіуму Асоціації армії США (AUSA). Штаб 8-го TSC розташований у Форт-Шафтері на Гаваях. Це одне з головних формувань, відповідальних за управління логістикою американських військ у Тихоокеанському регіоні.

«Щоб збільшити обсяги перевезень у регіоні, ми плануємо мати дві зведені роти водного транспорту на захід від міжнародної лінії зміни дат. Ми й далі співпрацюватимемо з промисловістю, щоб перейти до автономних систем і використовувати інші способи морського постачання», — пояснив Кріст, описуючи майбутню дислокацію армійських морських сил у Тихому океані.

8-й TSC має підрозділи, розгорнуті в Японії. Серед них — 5-та транспортна рота, організована як зведена рота водного транспорту. За даними Government Accountability Office, станом на 2024 рік у її складі були два судна логістичної підтримки класу General Frank S. Besson, десять менших десантних катерів LCU та чотири невеликі буксири.

Загалом армія має вісім суден класу LSV — це її найбільші й найпотужніші кораблі. Два найновіші, придбані в середині 2000-х, належать до окремого підкласу, конструкцію якого оптимізували для тривалих переходів відкритим океаном. Невідомо, які саме LSV зараз приписані до 5-ї транспортної роти. Підрозділ також має отримати нові десантні судна Maneuver Support Vessel.

До недавнього часу за передові логістичні підрозділи армії США в Японії безпосередніше відповідала 10-та регіональна група підтримки зі штабом на Окінаві. Раніше цього місяця армія провела її так зване переформування — переважно адміністративну процедуру, унаслідок якої групу перетворили на 45-ту бригаду тилового забезпечення.

Паралельно армія готує «розгортання другої зведеної роти водного транспорту на північному причалі Йокогами», розповів минулого тижня Кріст. За його словами, у підсумку на захід від міжнародної лінії зміни дат діятимуть дві такі роти під командуванням і контролем 45-ї бригади тилового забезпечення.

«Ми також переходимо до автономних систем», — додав Кріст, говорячи про судна цих підрозділів.

За його словами, у серпні Тихоокеанське командування армії США (USARPAC) випробувало комплект автономної навігації на переобладнаному комерційному судні HOS Resolution. Під час виступу Кріст помилково назвав його HOS Resolute.

Компанія Sea Machines, що розробляє морські автономні системи, встановила на HOS Resolution пакет програмного забезпечення SM300 лише за дев’ять днів. Судно завдовжки 257 футів зазвичай використовують для обслуговування нафтових і газових платформ. Водночас кормова апарель і чотири висувні опори дають змогу завантажувати й розвантажувати вантажі на віддалених пляжах.

Корпус морської піхоти США вже кілька років випробовує HOS Resolution та інші подібні судна. Морські піхотинці використовують їх, щоб відпрацьовувати нові експедиційні й розосереджені концепції операцій, зосереджені, зокрема, на можливих сценаріях конфлікту в Тихоокеанському регіоні. Раніше морська піхота також демонструвала ці можливості на навчаннях армії.

Армія розглядає серпневий експеримент як можливий перший крок до поступового впровадження автономних функцій у наявний флот.

«Збільшити кількість автономних суден можна, використовуючи наявний флот із екіпажами. Спершу встановити комплекти для автономної навігації, потім додати функції керування рухом і роботою машинного відділення, а згодом перейти до повністю автономної системи», — сказав Кріст.

Навіть автономна навігація могла б зменшити навантаження на екіпажі армійських суден і підвищити рівень безпеки. Автоматизація руху та роботи машинного відділення, за оцінкою матеріалу, могла б поліпшити надійність і зменшити потребу в технічному обслуговуванні. Повністю безекіпажний режим, якщо його застосовувати за потреби, розширив би можливості використання суден, зокрема для їхнього переміщення на великі відстані Тихим океаном.

Зменшення потреби в екіпажах може бути особливо важливим для «флоту армії», який і так становить невелику частину її загальних сил. Минулого тижня Кріст також говорив про ширше використання традиційних суден, що належать підрядникам або перебувають в їхній експлуатації.

«Це буде широкий комплекс взаємопов’язаних систем. Судна армії з військовими моряками, звісно, будуть його частиною. Ми також хочемо скористатися можливостями USTRANSCOM — Транспортного командування США — укладати контракти на експлуатаційні судна комерційної власності й під комерційним управлінням. Ми розглядаємо варіанти, за яких комерційні судна комплектуватимуть військові моряки армії», — сказав він про бачення майбутнього водного транспорту в Тихоокеанському регіоні.

Ці плани нагадують переобладнання, яке ВМС США провели на транспорті швидкого перекидання експедиційних сил USNS Apalachicola класу Spearhead перед його введенням до складу флоту у 2023 році. Попри витрачені десятки мільйонів доларів і успішну демонстрацію автономних функцій, ВМС ввели Apalachicola в експлуатацію без плану використовувати їх у повсякденній діяльності. Відтоді, схоже, ці можливості не намагалися впровадити на інших суднах класу Spearhead.

Минулого року ВМС списали чотири найстаріші судна класу Spearhead, а кілька інших перевели в режим обмеженої експлуатації — нібито для скорочення витрат. Водночас флот продовжує замовляти нові судна швидкого перекидання експедиційних сил, зокрема кораблі підкласу Expeditionary Medical Ship із розширеними медичними можливостями. Клас Spearhead створили для задоволення потреб армії та морської піхоти, і ці судна регулярно підтримують обидва види військ у Тихоокеанському регіоні та інших частинах світу.

Армія також хоче розширити парк спеціально створених безекіпажних надводних апаратів для використання в Тихоокеанському регіоні та інших частинах світу. На початку цього року генерал-майор Гевін Гарднер, попередник Кріста на посаді командувача 8-го TSC, заявив про намір швидко придбати до 100 безекіпажних катерів. За його задумом, серед них мають бути більші USV, здатні перевозити від восьми до десяти стандартних морських контейнерів.

«Я можу уявити їх у зоні відповідальності Тихоокеанського командування США. Це дасть багато можливостей для операцій, дасть змогу переміщувати запаси й швидко реагувати. А оскільки ці судна автономні, ми зможемо співпрацювати з країнами-партнерами й розміщувати їх у портах від Кореї та Японії до Філіппін, Австралії, Сінгапуру, Таїланду та інших країн», — сказав Гарднер журналістам на круглому столі в червні, повідомляє Military Times.

«Очевидно, автономні судна базуватимуться в регіоні й перевозитимуть постачання. Зараз попит на армійський водний транспорт постійно високий: потрібно доставляти техніку й запаси до передових підрозділів», — додав тоді Гарднер.

Армійські судна, особливо LSV, можуть частково зменшити потребу залучати ВМС США до локальних логістичних завдань у прибережних районах — якщо військово-морські сили взагалі матимуть для цього ресурси. Під час великого конфлікту в Тихому океані або деінде попит на десантні кораблі ВМС і судна військових перевезень буде значним. Загрози логістичним маршрутам можуть погіршити ситуацію. На це вже звернули увагу цього року через тиск на морські ланцюги постачання на тлі війни з Іраном. «Флот армії» також може бути корисним під час операцій поза бойовими діями, наприклад у разі стихійних лих.

Загалом армія розширює використання малих USV, зокрема катерів, схожих на швидкісні моторні човни, для різних завдань. Вона уважно стежить за успішним застосуванням Україною безекіпажних катерів для односторонніх атак, а також за платформами, озброєними гарматами й ракетами, оснащеними для запуску зенітних ракет або безекіпажних літальних апаратів із озброєнням.

7-ма піхотна дивізія — одне з головних бойових маневрових формувань армії в Тихоокеанському регіоні — нещодавно випробувала USV української розробки серії Magura під час навчань у Мічигані. Цей апарат був обладнаний для запуску квадрокоптера. Інший представник сімейства Magura помітили в конфігурації для односторонньої атаки: його використовували американські «зелені берети» з 1-ї групи сил спеціальних операцій армії під час щорічних навчань Balikatan на Філіппінах на початку цього року.

Армія випробовує і USV американської розробки. На згаданих навчаннях у Мічигані також був присутній Saronic Corsair — такий самий апарат ВМС використали, щоб урятувати екіпаж ударного вертольота AH-64 Apache армії, який упав в Оманській затоці в червні. У липні Corsair із вибухівкою здійснив першу відому атаку США із застосуванням безекіпажного катера-камікадзе. Ціллю став об’єкт на узбережжі Ірану.

Під час інших цьогорічних навчань на Філіппінах — Salaknib 2026 — армія США використала беззбройні USV Rampage компанії Havoc. Вони супроводжували до місця призначення пілотоване судно LSV класу General Frank S. Besson, рухаючись попереду, щоб виявляти потенційні небезпеки.

«Ми також прагнемо використати в Тихоокеанському регіоні роботу, яку Міністерство оборони вже веде у сфері автономності й автономних систем», — сказав Кріст на симпозіумі AUSA.

Останніми роками ВМС і Корпус морської піхоти США намагаються збільшити кількість малих і великих USV у своїх оперативних флотах. Водночас ВМС роками зазнавали невдач і змін у спробах запровадити більші та потужніші моделі. Минулого місяця флот уклав контракти на загалом 30 нових середніх безекіпажних надводних апаратів — це чергова спроба змінити ситуацію.

У вересні міністр оборони Піт Гегсет також оголосив про кілька нових ініціатив, покликаних розширити використання безекіпажних платформ і передових автономних систем у всіх видах збройних сил США та в усіх середовищах. Пентагон готує підґрунтя для створення нового командування найвищого рівня — Autonomous Warfare Command (AUTOWARCOM), яке, за планом, має запрацювати наступного року.

Плани армії щодо майбутнього використання водного транспорту, особливо в Тихоокеанському регіоні, дедалі більше спираються на автономні системи.

Під час навчань у Перській затоці ВМС США випробовували безпілотні надводні, підводні й повітряні платформи для спостереження. У матеріалі йдеться про інтеграцію автономних систем та штучного інтелекту у військово-морські операції.