Армія США виявила труднощі під час інтеграції системи Anduril із застарілими засобами зв’язку

Під час першої спроби інтегрувати технології системи командування й управління нового покоління (NGC2) компанії Anduril в наявні системи зв’язку армії США не все пішло за планом. Про це цього тижня виданню Breaking Defense розповіли представники армії та компанії.

«Інтеграція не була безшовною, і ми багато чого навчилися», — сказав бригадний генерал Шейн Тейлор, керівник портфеля мереж командування й управління (C2IN), на полях щорічної конференції AUSA.

За його словами, під час таких процесів неминуче виникають труднощі: учасники команди не завжди мають досвід спільної роботи, тож це звичайні проблеми злагодження.

Випробування відбулося у вересні: 25-та піхотна дивізія армії США використовувала платформу Lattice від Anduril під час навчань Lightning Surge 5 на Гаваях. Армія описала їх як «багатофазну кампанію з модернізації архітектури командування й управління». До цього технології NGC2 від Anduril застосовувалися в 4-й піхотній дивізії в Колорадо — там їх поєднали з новим обладнанням і програмним забезпеченням, переважно комерційного походження.

Lockheed Martin, яка керує інтеграцією частини архітектури NGC2 для 25-ї дивізії, виступила інтегратором платформи Anduril. Віцепрезидентка Lockheed Martin з питань багатодоменних бойових рішень Чандра Маршалл сказала Breaking Defense, що компанія очікувала на труднощі.

«Поза Lockheed Martin, гадаю, дехто здивувався, наскільки складним виявився цей процес», — сказала Маршалл в інтерв’ю на конференції AUSA.

За її словами, під час масштабування Lattice виникли проблеми з передаванням даних: система поки що не працює на належному рівні з продуктом Lattice.

Представник Anduril також визнав, що інтеграція супроводжувалася труднощами, але зазначив: випробування виявили технічні обмеження ширшої архітектури зв’язку.

«Це була наша перша робота з таким набором технологій у 25-й дивізії. Ми працювали з радіостанціями TSM, які мали іншу форму сигналу й конфігурацію, ніж ті, що використовувалися в 4-й дивізії. Крім того, під час Lightning Surge випробували кілька нових сценаріїв виконання завдань», — сказав у середу в інтерв’ю Джеймс Крейвен, керівник програми NGC2 в Anduril.

Узгодження Lattice зі старішою системою зв’язку матиме ключове значення для впровадження NGC2. Представники армії та промисловості зазначають, що архітектура 25-ї дивізії значною мірою відображає умови, з якими доведеться працювати надалі: протягом наступного фінансового року армія почне визначати базову конфігурацію та оснащувати інші підрозділи I корпусу.

«Основна відмінність 25-ї піхотної дивізії від 4-ї в тому, що [25-та] й надалі використовуватиме частину застарілих можливостей. Ми маємо забезпечити безшовну інтеграцію зі старим обладнанням, адже не кожен підрозділ отримає нове оснащення, як 4-та піхотна дивізія», — сказав Крейвен.

За словами Маршалл, Lockheed Martin працює над тим, щоб 25-та дивізія повернулася до працездатної операційної архітектури, на основі якої можна буде й надалі розвивати її можливості.

Інше середовище й інша техніка

Представники армії та компаній пов’язали частину труднощів із суттєво відмінними умовами, у яких мала працювати техніка, та платформами, на яких її розміщували.

Наприклад, Форт-Карсон у Колорадо, де базується 4-та дивізія, розташований у відкритій рівнинній місцевості, тоді як 25-та дивізія діяла в густих джунглях Гаваїв. Крім того, 4-та дивізія є важчим підрозділом: її військові використовують бронемашини Stryker. Основними платформами 25-ї дивізії є легші машини Infantry Squad Vehicle.

«Ми не маємо такої свободи у встановленні обладнання на платформи, як у бригад на Stryker. Нам довелося з’ясувати, що це означає для мобільного піхотного підрозділу: які транспортні рішення потрібні та які обчислювальні потужності можна розмістити на різних рівнях. З огляду на тип підрозділу, імовірно, знадобляться додаткові зміни й оптимізація», — сказав в інтерв’ю на AUSA Джозеф Велч, керівник армійського портфеля закупівель для командування й управління та протидії системам командування й управління.

Щоб налагодити роботу з іншими застарілими технологіями, Anduril співпрацює з виробниками радіостанцій, C2IN і 25-ю дивізією. Разом вони опрацьовують операційні конфігурації: зокрема, ширину каналів, розділення каналів передавання даних і голосу та забезпечення зв’язку поза прямою видимістю для потрібних військових у підрозділі — наприклад, через Starshield. Мета — забезпечити готовність рівня «можна вступити в бій уже сьогодні» для шару передавання даних.

Одним із ключових уроків Lightning Surge 5 Крейвен назвав потребу зменшити габарити, зокрема засобів периферійних обчислень. У 4-й дивізії Lattice інтегрували в комп’ютерні системи Mounted Family of Computer Systems, а минулого місяця вперше встановили на планшети.

За словами Крейвена, інтеграцію на планшети запросили й виконали вже під час навчань. Він сподівається, що наступного разу її вдасться провести до виходу підрозділів у поле.

Оснащення інших дивізій системою NGC2

Після рішення оснастити I корпус архітектурою NGC2 та пов’язаними з нею можливостями армія забезпечує штаб корпусу потрібними засобами й застосунками та визначає базову конфігурацію для інших дивізій.

Тейлор погодився, що 25-та дивізія стала важливим першим кроком: її приклад краще показує, як армії доведеться впроваджувати систему в інших підрозділах, багато з яких ще не отримали обладнання.

«Випробування в 25-й дивізії були дуже корисними, адже саме так ми інтегруватимемо можливості C2 нового покоління в дивізіях ITN», — сказав він.

Велч зазначив, що армія продовжить модернізувати 4-ту дивізію, усуваючи проблеми, виявлені під час літніх випробувань Project Convergence. Зокрема, потрібно визначити, які системи слід залишити для подальшого використання, а від яких відмовитися.

За словами Велча, випробування обладнання ITN у 25-й дивізії протягом останнього року допомогли перевірити базову конфігурацію та налаштувати системи.

Точних термінів визначення базової конфігурації для інших дивізій I корпусу поки немає, але, за словами Велча, це має відбутися протягом фінансового року. На процес впливає резолюція про тимчасове фінансування, тож армії, можливо, доведеться переглянути темпи впровадження окремих систем.

Армії також потрібно врахувати логістику передавання систем дивізіям, підрозділи яких розташовані, зокрема, на Алясці та в Тихоокеанському регіоні.

Загалом армія прагне не перевантажувати підрозділи новими можливостями.

«Ми не хочемо, щоб NGC2 відволікала підрозділи від виконання завдань; навпаки, вона має допомагати їм. NGC2 — це багаторівнева система. Наші команди регулярно спілкуються, плануючи, коли почати її впровадження. Ми орієнтуємося на наявні можливості та намагаємося узгодити роботу з навчаннями й тренуваннями підрозділів», — сказав Велч.

Нагадаємо, після оцінювання системи армійські фахівці приблизно за 21–22 дні передали її партнерам по НАТО.