Європа скорочує залежність від США та змінює ринок оборонних космічних систем

Париж — Європейські уряди прагнуть посилити контроль над доступом до космічної інфраструктури, тому попит на власні супутникові спроможності зростає.

Обмеження США щодо доступу до супутникових систем в Україні та на Близькому Сході протягом останніх двох років показали ризики залежності від зовнішніх постачальників. Про це заявили керівники компаній і представники влади на галузевій конференції в Парижі.

«Суверенітет» став однією з головних тем World Space Business Week, що відбувся в Парижі 14–17 вересня, а також дводенного супутнього заходу Space Defense & Security Summit.

Американські компанії наголошували, що можуть виробляти супутники в Європі або працювати без обмежень, передбачених правилами ITAR. Європейські компанії натомість підкреслювали, що здатні постачати місцевим клієнтам повні супутникові системи.

«Наші клієнти прагнуть суверенітету. Будь-який оборонний замовник може опинитися в геополітичній ситуації, коли один із постачальників не зможе виконати зобов’язання. Саме це, на мою думку, і є рушійною силою», — сказав Ноам Сегал, генеральний директор ізраїльської компанії ImageSat International, або ISI.

Війна в Україні показала, наскільки важливими стали супутникові дані на сучасному полі бою, а також наскільки західні збройні сили залежать від американських постачальників критичних космічних спроможностей. Обмеження доступу до Starlink в Україні, припинення обміну розвідданими США з Україною в березні 2025 року та обмеження на супутникові знімки Близького Сходу у 2026 році спонукають європейські країни шукати суверенні альтернативи.

Урок України полягає в тому, що космос став критично важливим для оборони, а також у «важливості не залежати від рішень, які ти не контролюєш», сказав Гійом де ла Бросс, керівник підрозділу оборонної політики та інновацій Європейської комісії — виконавчого органу ЄС.

За його словами, Європі потрібно прискорити розвиток власних космічних спроможностей. Йдеться про базовий мінімум державних активів у власності ЄС або його країн-членів, а також про індустрію в ЄС, здатну надавати суверенні послуги, «які ми можемо контролювати в будь-який час».

«Суверенітет справді має значення — цього нас навчила Україна. Це не скасовує потреби в співпраці, але суверенітет має бути її передумовою. Варто позбуватися залежностей там, де це потрібно. Саме таким буде порядок денний найближчих років», — сказав де ла Бросс.

Нещодавній досвід показав, що космічний суверенітет — єдина остаточна гарантія свободи «оцінювати ситуацію та діяти, коли починається конфлікт», сказав Жан-Батист Пен, заступник директора Генерального управління озброєнь Франції, відповідальний, зокрема, за розвідку й космічні операції. Він згадав труднощі з отриманням комерційного супутникового зв’язку в Афганістані та, нещодавно, доступу до комерційних знімків під час різних криз на Близькому Сході.

Поява New Space — переходу від космічної галузі, де домінували уряди, до приватного сектору, що здешевив ракети-носії та супутники, — дає європейським урядам змогу розвивати власні космічні спроможності навіть за відносно обмежених бюджетів, зазначили представники галузі.

За оцінкою галузевої консалтингової компанії Novaspace, яка організувала конференції, до 2035 року кількість супутників розвідки, спостереження та рекогностування для оборонних цілей, що є «ключовим пріоритетом для більшості країн», має зрости більш ніж учетверо.

New Space — це «неймовірна можливість» для країн без власної космічної галузі створити суверенні спроможності, сказав Вінсент Дедьє, генеральний директор Sodern, підрозділу французької ArianeGroup. За його словами, Sodern співпрацює, зокрема, з Польщею, Болгарією та Фінляндією: ці країни використовують можливості New Space, щоб надолужити відставання в оборонному й комерційному космосі.

Можливість володіти космічними активами за «зовсім іншою ціною», ніж раніше, робить прагнення до суверенних спроможностей стійкою тенденцією, яка збережеться й надалі, сказав Сегал з ISI.

За словами Джулії Готфрідсен, технічної директорки німецького стартапу в галузі тепловізійних систем Constellr, у взаємодії держав і космічної індустрії відбувається «тектонічний зсув». Як приклад вона навела закупівлю Німеччиною даних у ICEYE та Rheinmetall для своєї бригади в Литві. Укладена угода про рівень обслуговування перекладає на компанії ризик забезпечення постачання даних.

«Це досить сучасний і новий підхід, хоча паралельно уряди, звісно, також розглядають можливість закупівлі власної інфраструктури», — сказала Готфрідсен.

Представники американських компаній геопросторової розвідки Planet Labs, BlackSky та Vantor зазначили, що їхні супутники можна постачати без обмежень ITAR. Деякі з них наголосили на своїй присутності в Європі або можливості виробляти супутники за межами США.

Генеральний директор HawkEye 360 Джон Серафіні сказав, що партнерства з італійською Leonardo та чеською ERA, а також наявність дочірньої компанії в Люксембурзі дають йому підстави вважати: навіть як американська компанія HawkEye 360 може виконати вимоги європейських збройних сил — незалежно від того, яким способом ті хочуть забезпечити суверенітет.

Цього тижня Planet Labs відкрила нове підприємство в Берліні. Співзасновник і директор зі стратегії компанії Роббі Шинглер повідомив, що перший супутник Pelican, збудований у Німеччині, має зійти з виробничої лінії до кінця року. Його планують вивести на орбіту німецькою ракетою Isar Aerospace, запущеною з Норвегії, «десь на початку наступного року».

Фінська ICEYE втілює суверенітет «на зовсім іншому рівні», виконуючи німецьке замовлення на сузір’я з 40 супутників. Компанія створює виробничий майданчик на заході Німеччини під контролем німецької юридичної особи й залишає весь ланцюг постачання всередині країни, розповів генеральний директор Рафал Моджевський. За його словами, для такого інвестування потрібне достатньо велике замовлення.

Для європейських клієнтів, які володіють і керують меншою кількістю супутників ICEYE, зокрема для Швеції, Фінляндії, Польщі та Нідерландів, компанія пропонує програмний рівень, що дає змогу країнам «об’єднувати свої активи на тактичному рівні» та використовувати спроможності одна одної для покриття потрібних районів. Моджевський також розповів про супутники ICEYE.

Один зі складників суверенітету — гарантії та контроль, інший — свобода вибору, сказав Шинглер з Planet Labs. Модель об’єднання дає країнам змогу з’єднувати системи для окремої місії, а сам вибір, за його словами, також посилює суверенітет.

Європейська комісія прагне зберегти міжнародну співпрацю як звичний підхід у космічній сфері, зокрема веде переговори з НАТО про космічну безпеку. Водночас така співпраця зазнає значних труднощів, і європейцям потрібно більше інвестувати у власну свободу дій, сказав де ла Бросс.

Зі значними інвестиціями країн ЄС у космос постає завдання не допустити «ренатуралізації космічної політики», сказав де ла Бросс. Комісія використовує бюджет ЄС, щоб заохочувати країни-члени координувати інвестиції та об’єднувати космічні ресурси, а не створювати сузір’я, не зважаючи на інтереси інших держав ЄС.

План Німеччини інвестувати до 2030 року «величезні» 35 млрд євро у власні військові космічні спроможності може викликати в деяких країн ЄС побоювання, що Берлін «діятиме самостійно». Однак це законний вибір суверенної держави, сказав Пен із Генерального управління озброєнь Франції. Німеччина планує спрямувати 35 млрд євро на суверенні військові космічні спроможності.

«Говорячи про суверенітет, я не можу не визнавати такого самого права за іншими країнами. Це варто розглядати радше як приклад для наслідування, а не як привід для побоювань. Водночас ці інвестиції мають сприяти побудові сильнішої Європи», — сказав Пен.

Суверенітет передбачає також спроможність виводити супутники на орбіту, зазначили керівники компаній. Вони звернули увагу на обмежену кількість доступних запусків. Ніколя Лефор, керівник напрямку нових ринків MBDA, сказав, що французький проєкт Toutatis із виведення маневрового супутника на низьку навколоземну орбіту досі очікує на ракету-носій. Йдеться про проєкт Toutatis.

Франсуа Ломбар, керівник напряму Connected Intelligence в Airbus Defence and Space, оптимістично оцінює перспективи нових європейських компаній, які розробляють ракети-носії для виведення на низьку навколоземну орбіту корисного навантаження масою до однієї тонни. Він згадав Франсуа Ломбара, а також нещодавній успішний запуск німецької Isar Aerospace і вихід на ринок MaiaSpace від ArianeGroup, який має відбутися «досить скоро».

«У такому разі європейські альтернативи — це добре. Є супутники, які ми не можемо запускати з інших континентів, тож важливо мати конкурентний і суверенний доступ до космосу для цього класу апаратів», — сказав Ломбар.