Європа розглядає ширші повноваження для операторів інфраструктури у боротьбі з дронами

На колишньому полігоні для випробування літаків на південь від Парижа дрони пролітають над полями й лісами. Наземні команди перевіряють системи для їхньої нейтралізації — відповідь на дедалі частіші вторгнення безпілотників і «гібридні атаки», що почастішали після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Потенційними замовниками технологій, зокрема засобів радіоелектронного глушіння та дронів-перехоплювачів, які випробовують у Бретіньї-сюр-Орж, тепер є не лише уряди, поліція та армії.

Приватні компанії та державні структури, які експлуатують критичну інфраструктуру в Європі, прагнуть посилити її захист. Деякі енергетичні компанії просять дозволити їм самостійно збивати дрони. Уряди від Парижа до Берліна зважають на ці запити.

Оператори побоюються, що гібридна війна або атака дронів може залишити без електроенергії мільйони людей. Подібне неодноразово траплялося в Україні після російських ударів. Серед можливих загроз — і атака дрона.

«Цієї зими перебої з опаленням через гібридні атаки — це вже не лише теоретична, а дедалі реальніша можливість», — сказав Reuters Крістіан Рубі, генеральний секретар європейського енергетичного об’єднання Eurelectric.

Деякі європейські уряди починають надавати компаніям повноваження, які традиційно були лише у військових. Водночас інтерв’ю Reuters із понад 30 керівниками компаній, посадовцями та фахівцями з дронів засвідчили: технології виявлення й перехоплення безпілотників розвиваються швидше, ніж правила, що визначають, хто може їх застосовувати.

Підходи в різних країнах Європи суттєво відрізняються, а правова невизначеність зберігається. Зокрема, не завжди зрозуміло, хто має право наказати реагувати на загрозу з боку дрона. Його збиття може призвести до травмування чи загибелі людей на землі або пошкодження майна, тому компанії непокояться щодо відповідальності та підзвітності.

«Беззахисні»

Франція — серед країн, які просунулися найдалі. У серпні парламент ухвалив закон, що дозволяє уповноваженим операторам критичної інфраструктури та підрядникам виявляти, глушити й збивати дрони поблизу визначених об’єктів.

Закон ухвалили у відповідь на хвилю проникнень дронів над критичними та військовими об’єктами. Серед них — польоти над базою атомних підводних човнів Іль-Лонг поблизу Бреста на північному заході Франції у грудні 2025 року.

Франція планує до 2027 року обладнати системами захисту розширений перелік чутливих об’єктів, що мають життєво важливе значення. Про це Reuters повідомив високопосадовець, залучений до планування. Він попросив не називати його імені, оскільки деталі ще не оприлюднені.

«Ми були беззахисні перед загрозою дронів», — сказав посадовець.

За його словами, занепокоєння зростало протягом останнього десятиліття, адже безпілотні літальні апарати стали доступнішими й поширенішими.

Французький уряд хоче надати операторам критичної інфраструктури, зокрема державним енергетичній компанії EDF і залізничній компанії SNCF, каталог дозволених систем. До нього мають увійти засоби радіоелектронного глушіння та дрони-перехоплювачі, які добиратимуть залежно від умов і ситуації.

Організація Systematic Paris-Region, яка керує державною програмою випробувань у Бретіньї-сюр-Орж, підтвердила ключові елементи плану. За її даними, оцінювання, розпочаті цього літа, охопили три компанії-інтегратори систем — ті, що об’єднують різні комп’ютерні системи в єдине ціле, — і 17 систем протидії дронам.

Оцінювання триває, а організація працює над тим, щоб пришвидшити закупівлі серед перевірених рішень.

Міністерство оборони Франції заявило, що ухвалений у серпні закон допоможе посилити спроможності протидії загрозі. Водночас відомство уточнило, що може коментувати лише критичну інфраструктуру, за яку відповідає. EDF і SNCF від коментарів відмовилися.

Хто може збивати дрони?

У серпні біля українського вантажного літака в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині знайшли дрон із вибухівкою. Цей випадок показав, наскільки широко поширилися ризики.

Німеччина звинуватила в інциденті Росію. Москва заперечила свою причетність і неодноразово відкидала звинувачення в гібридних атаках у Європі. Багато з таких інцидентів сталися в країнах, які підтримують Київ у війні Росії проти України.

Зростає побоювання, що національні органи влади не встигають захищати розкидані по території об’єкти інфраструктури від таких атак. Водночас відносно дешеві дрони можуть завдати збитків, ремонт яких коштуватиме дорого.

У Німеччині протидія дронам залишається завданням поліції. Міністерство внутрішніх справ повідомило Reuters, що вивчає, як оператори критичної інфраструктури та сторонні організації могли б на законних підставах долучатися до активних заходів протидії.

У вересні Австрія оголосила про плани надати подібні повноваження операторам критичної інфраструктури, зокрема великим енергетичним компаніям. Міністерка оборони Клаудія Таннер заявила на пресконференції, що держава не може самостійно захистити кожен об’єкт.

Польща пішла далі. Оператори повідомили Reuters, що вже розгорнули системи протидії дронам і проводили навчання разом із військовими та поліцією. Навколо важливих енергетичних об’єктів створили зони обмеження польотів, а уповноважені підрозділи безпеки операторів отримали дозвіл знищувати дрони, виводити їх з ладу або перебирати над ними контроль, якщо ті заходять у ці зони.

Однак два джерела в енергетичних компаніях, що передають електроенергію на східному фланзі НАТО, сказали Reuters: для ефективного реагування потрібні додаткові гарантії, а можливо, і судовий прецедент щодо відповідальності за побічні збитки.

Без такої визначеності оператори критичної інфраструктури можуть і далі неохоче нейтралізувати дрони: їхнє збиття саме по собі може спричинити травми або дорогі пошкодження.

Ставка на відновлення

Повноваження збивати дрони стали б для компаній у Європі значною зміною підходу.

Керівники компаній, посадовці та енергетичні аналітики розповіли Reuters, що протягом багатьох років оператори зосереджувалися на зміцненні мереж і підготовці до відновлення послуг після перебоїв, а не на запобіганні атакам.

У вересні генеральний директор німецької енергетичної компанії E.ON Леонгард Бірнбаум сказав, що оператори мають виходити з того, що деякі атаки будуть успішними, а не планувати відбити їх усі. За його словами, компанія експлуатує близько 2720 підстанцій у Німеччині.

Литва будує укріплену підстанцію поблизу кордону з Росією. Це частина планів країн Балтії та Польщі посилити оборону: вони також передбачають встановлення антидронових сіток, накопичення запасів обладнання для критичних ділянок енергомережі, яке важко замінити, та будівництво бункерів.

Державний оператор польської енергосистеми PSE патрулює гелікоптерами частину своєї високовольтної мережі завдовжки близько 16 500 км (10 250 миль). Компанія також готує потужніші літальні апарати для захисту підводного енергетичного з’єднання зі Швецією.

Утім, відносно дешеві дрони створюють проблеми для таких систем захисту. На заміну важливого обладнання, наприклад великих трансформаторів, можуть піти роки. Навіть успішний ремонт не завжди дає змогу швидко повернути інфраструктуру до роботи: вона може залишатися виведеною з ладу місяцями.

Не всі оператори енергетичної інфраструктури прагнуть отримати більше повноважень для самостійного захисту.

Генеральна директорка фінського оператора електромереж Fingrid Аста Сіхвонен-Пункка сказала Reuters, що відповідальність за протидію загрозам поблизу критичної інфраструктури має залишатися за фінською владою та збройними силами.

За її словами, надання таких повноважень енергетичним компаніям стало б «дуже, дуже великою зміною» і потребувало б ретельного юридичного опрацювання.

Керівник служби безпеки фінської енергетичної компанії Fortum Ярі Стеніус сказав, що волів би, аби енергетичні компанії зосереджувалися на виробництві енергії, а загрозами безпеці займалися поліція та військові.

Технології готові, правила — ні

Посадовці у сфері безпеки та виробники систем протидії дронам кажуть, що такі комплекси дедалі більше автоматизують: спеціалізовані команди неможливо розмістити на кожному об’єкті.

Сучасні системи протидії дронам об’єднують датчики, програмне забезпечення для командування й управління та засоби протидії в єдиний ланцюг. Він має виявляти й класифікувати загрози та реагувати на них за лічені секунди.

Кілька компаній повідомили Reuters, що невизначеність щодо того, хто може санкціонувати відповідь, гальмує інвестиції в завершальні етапи цього процесу. За словами французького посадовця, залученого до плану, Франція намагається максимально автоматизувати реагування.

Посадовець сказав, що працівники служб безпеки енергетичних компаній зрештою мають отримати змогу виявляти загрозу й запускати автоматичну відповідь натисканням кнопки. Навчати персонал роботі з військовими системами в кожній локації нереалістично.

Німецька оборонна компанія Rheinmetall повідомила Reuters, що найбільшою перешкодою для цивільних операторів часто стає затримка між виявленням дрона та рішенням застосувати засіб протидії. Юридична відповідальність за це залишається розподіленою між різними сторонами.

За даними Rheinmetall, інтерес приватних операторів інфраструктури до систем протидії дронам стрімко зростає.

Компанія проводить для операторів семінари, обстеження об’єктів та оцінювання інфраструктури. Також вона готується до того, що називає «дуже швидким зростанням» цього сегмента ринку.

Нагадаємо, армія США планує замінити Bradley на XM30; за оновленим планом, військові оцінюватимуть прототипи у Форт-Гуді.