MIT пропонує використовувати особисті облікові дані для захисту людей від цифрових самозванців

Концепція «посвідчення особистості», запропонована дослідниками Массачусетського технологічного інституту (MIT), являє собою далекоглядне рішення однієї з найактуальніших цифрових проблем: розпізнавання реальних людей та контенту, згенерованого штучним інтелектом в Інтернеті. Оскільки системи штучного інтелекту стають все більш досконалими, здатними обходити традиційні методи верифікації, такі як введення капчі, і створювати високореалістичний контент, що імітує людину, зростає потреба в більш надійних механізмах перевірки особистості. Потенційним рішенням можуть стати особисті облікові дані, які дозволяють користувачам довести свою приналежність до людства, зберігаючи при цьому анонімність і конфіденційність.

Основна ідея посвідчень особистості полягає в тому, щоб надати людям можливість підтвердити свою ідентичність як людини без розкриття особистої інформації або порушення приватності. Система спиратиметься на децентралізовану мережу ліцензованих операторів, які надаватимуть користувачам єдиний обліковий запис на кожну особу. Ці облікові дані можна буде використовувати на різних онлайн-платформах, щоб підтвердити свою людську приналежність, не залишаючи цифрового сліду і не розкриваючи конфіденційні дані. Це розв’язує проблему з шахрайством та дезінформацією, коли боти, створені штучним інтелектом, та діпфейки видають себе за реальну особу, маніпулюючи інформацією та атакуючи цифрові системи.

Однією з найпривабливіших сторін персональних облікових даних є захист приватності користувачів. Під час реєстрації зберігається мінімальна ідентифікаційна інформація, а самі облікові дані розроблені таким чином, щоб їх не можна було відстежити до активності користувача в різних сервісах. Ця функція не лише захищає анонімність користувачів, але й не дозволяє постачальникам послуг відстежувати діяльність людей на основі використання ними облікових даних. Крім того, облікові дані матимуть термін дії або вимагатимуть періодичної повторної аутентифікації, щоб зменшити ризик несанкціонованого використання або крадіжки.

Хоча ідентифікаційні дані можуть допомогти у боротьбі з різними кіберзлочинами та створенні більш безпечного онлайн-простору, їх впровадження стикається з низкою проблем. Для того, щоб система була ефективною, необхідне її широке впровадження. Урядам, технологічним компаніям і постачальникам онлайн-послуг потрібно буде адаптувати свої системи до цього нового стандарту, але вони можуть не поспішати відмовлятися від контролю над наявними методами верифікації. Існує також занепокоєння щодо доступності, особливо для осіб, які живуть у політично нестабільному або небезпечному середовищі, де отримання облікових даних може бути ризикованим або неможливим. Щоб пом’якшити ці проблеми, дослідники підкреслюють важливість наявності декількох надійних емітентів для забезпечення широкого доступу та забезпечення відкритого протоколу для захисту свободи вираження поглядів.

Критики висловлюють занепокоєння щодо потенційної централізації повноважень у такій системі, коли контроль над тим, хто проходить верифікацію як людина, може призвести до концентрації влади, що нагадує «міністерство інформації». Для протидії цьому ризику пропонується запровадити різні стандарти видачі та дозволити конкуренцію між різними постачальниками посвідчень. Такий децентралізований підхід покликаний запобігти контролю над системою з боку однієї організації та зберегти довіру між користувачами.

Особисті облікові дані обіцяють підвищити безпеку в Інтернеті та довіру в умовах цифрового ландшафту, який дедалі більше покладається на технології штучного інтелекту. Вони можуть зменшити кількість крадіжок персональних даних, запобігти автоматизованим кібератакам з боку бот-мереж і допомогти обмежити поширення дезінформації та фейків у соціальних мережах. Надаючи людям можливість підтверджувати свою автентичність, залишаючись анонімними, ця система може відіграти вирішальну роль у збереженні цілісності інтернету, забезпечуючи безпечну і надійну онлайн-взаємодію в умовах розвитку можливостей штучного інтелекту.

Однак для того, щоб посвідчення особи було успішним, необхідно залучити уряди, корпорації та широку громадськість до обговорення того, як найкраще інтегрувати їх в чинні цифрові екосистеми, забезпечити рівний доступ і збалансувати потребу в безпеці зі збереженням приватності та свободи в Інтернеті.