Ракета Artemis II могла тривало порушувати сигнали GPS

Запуск ракети наживо супроводжують гучний гуркіт, ударні хвилі й тепло. Менш очевидний наслідок — вплив на верхні шари атмосфери, який науковці називають антропогенною космічною погодою. У препринті нещодавнього дослідження впливу Artemis II на атмосферу описано широкий спектр таких ефектів.

Вплив запуску Artemis II відбувався хвилями. Кожен ступінь ракети-носія Space Launch System (SLS) працював у різних шарах атмосфери, створюючи дедалі більші збурення під час руху ракети. Перший ступінь мав найбільшу тягу, але мало вплинув на іоносферу, оскільки працював на невеликій висоті. Вплив другого й третього ступенів був настільки значним, що міг тривало порушувати сигнали GPS. Хвилі також пройшли крізь атмосферу над усією Північною Америкою у вигляді гравітаційних хвиль.

Такі «дірки» в іоносфері наразі можуть не становити серйозної проблеми, але про них варто пам’ятати в міру нарощування виробництва ракет.

Дослідження спиралося на дані тисяч датчиків по всьому світу. Водночас для аналізу стану іоносфери вдома не обов’язково мати такий самий бюджет.

У матеріалі про внутрішню роботу цих моделей ідеться про те, як функції впливу допомагають досліджувати поведінку великих мовних моделей.