НАТО тестує 5G-вежі як сенсори на полі бою під час балтійського експерименту DiBaX

У Латвії пройшов Digital Backbone eXperimentation 2026 (DiBaX26) — один із найбільших експериментів НАТО з новими оборонними технологіями. Цьогорічний фокус — так званий цифровий хребет Альянсу: програмні системи, мережі та інфраструктура, які мають забезпечити військам надійний обмін даними, зв’язок і взаємодію в реальних бойових умовах. Одним із найцікавіших напрямів стало випробування 5G-інфраструктури не лише як каналу зв’язку, а й як інструмента для виявлення об’єктів.

Як пояснює НАТО, DiBaX26 зосередився на трьох основних сценаріях: швидке розгортання зв’язку через 5G network slicing, стійкий зв’язок через кілька мереж одночасно та використання елементів цифрової інфраструктури для покращення ситуаційної обізнаності й прискорення ухвалення рішень — зокрема через пасивне виявлення об’єктів за допомогою 5G-інфраструктури. Інакше кажучи, йдеться про спробу перетворити звичайні елементи телеком-мережі на додаткове джерело даних для військових систем спостереження.

У матеріалах Allied Command Transformation прямо зазначено, що в межах цього сценарію Альянс перевіряє, чи можуть «повсякденні системи зв’язку» працювати як dual-use sensors. Для цього дані від цивільної інфраструктури мають поєднуватися з інформацією від спеціалізованих військових сенсорів, а далі — аналізуватися за допомогою ШІ. По суті, це спроба використати щільну мережу стільникових веж як ще один шар спостереження, особливо в середовищі, де важлива швидкість виявлення повітряних чи наземних цілей. Це радше не «5G-вежа як радар» у буквальному сенсі, а побудова додаткового сенсорного контуру на базі вже існуючої інфраструктури.

Окремий напрямок DiBaX26 стосувався того, як забезпечити зв’язок для сил НАТО з першого дня розгортання, ще до прибуття повноцінної власної інфраструктури Альянсу. Для цього тестували виділення окремої частини мережі оператора зв’язку — 5G slice — під потреби військових. Ідея в тому, щоб підрозділи могли відразу отримати захищений канал для командування, координації та передачі даних, спираючись на інфраструктуру країни-господаря.

Ще один блок експерименту був присвячений стійкості зв’язку в умовах глушіння, деградації мереж або атак на інфраструктуру. У НАТО перевіряли, як системи можуть автоматично зберігати підключення через кілька каналів, навіть коли окремі ланки мережі слабшають або випадають. Для сучасної війни, де РЕБ і атаки по комунікаціях стали буденністю, це не менш важливо, ніж самі сенсори.

Паралельно в Латвії проходили й інші пов’язані випробування: Layered Counter-UAS Initiative (LCI-X) та Next Generation Targeting (NGT). У випадку NGT НАТО відпрацьовувало, як швидше передавати дані між національними й натівськими системами управління, щоб скоротити час від виявлення цілі до рішення про дію. У сценаріях DiBaX26 брали участь оператори з SHAPE, командувань НАТО та 11 країн-союзниць; загалом використовували понад 6000 симульованих і більш як 100 реальних цілей. ШІ при цьому виступав як інструмент підтримки процесу, але рішення про ураження цілі, за офіційною позицією НАТО, завжди лишається за людиною.

Міністерство оборони Латвії повідомило, що DiBaX 2026 став найбільшим натівським експериментом такого типу, який коли-небудь проходив у країні. Події відбувалися на базах Ādaži та Sēlija, а сама програма цього року поєднала випробування мережевої інфраструктури, сенсорів, безпілотних систем, інструментів підтримки ухвалення рішень і засобів протидії БПЛА. Участь у заході, за даними латвійської сторони, взяли майже 100 оборонних компаній із понад 20 країн.

Для країн східного флангу НАТО така робота має цілком практичний сенс. Латвія ще влітку підкреслювала, що DiBaX у 2026 році має посилити акцент на інтеграції сенсорів і засобів реагування, а також на пошуку рішень проти сучасних асиметричних загроз — насамперед безпілотних. Саме тому 5G, цивільна інфраструктура, ШІ та військові системи управління тут зводяться в один експериментальний контур.

DiBaX26 показує, куди рухається НАТО: не лише до нових платформ чи озброєнь, а до середовища, де мережі зв’язку, сенсори, ШІ та командні системи працюють як єдиний цифровий організм. А ідея використати 5G-вежі як додатковий інструмент спостереження добре ілюструє, наскільки швидко межа між цивільною інфраструктурою та військовими можливостями стає розмитішою.

Нагадаємо, Thales веде переговори з країнами НАТО про систему командування на основі ШІ.