Штучний інтелект — це шлях до утопії чи антиутопії?

Нещодавні події у світі штучного інтелекту, такі як пропозиція від ШІ їсти каміння або створення конкурсу краси «Міс ШІ», керованого штучним інтелектом, викликали нові дебати про відповідальну розробку та впровадження штучного інтелекту. Хоча ці приклади можуть здатися тривіальними або кумедними, вони висвітлюють ширші питання про вплив ШІ на суспільство.

Випадок, коли штучний інтелект запропонував людям їсти каміння, підкреслює недоліки, які можуть виникнути в системах штучного інтелекту. Такі пропозиції, ймовірно, є результатом поганих навчальних даних або алгоритмічних помилок, які, хоча і потенційно вирішувані, підкреслюють необхідність надійної розробки та ретельного тестування систем ШІ, щоб уникнути шкідливих наслідків. З іншого боку, створення «конкурсів краси», таких як «Міс ШІ», відображає глибші соціальні проблеми. Повторюючи та потенційно посилюючи певні стандарти краси, вони виявляють людські упередження і суспільні вади, які ШІ може ненавмисно увічнити, що призводить до негативного впливу на соціальні норми й самооцінку.

До проблем, пов’язаних зі штучним інтелектом, також відносяться так звані дипфейки, які несуть серйозні загрози, оскільки можуть бути використані в зловмисних цілях, таких як фінансові шахрайства або створення шкідливих образів. Ці приклади зумовлені людськими намірами, а не автономією ШІ, проте вони порушують важливі питання щодо етичного використання та контролю технологій ШІ. Крім того, поширеним є страх, що ШІ може призвести до значної втрати робочих місць. Хоча це ще не реалізувалося у великих масштабах, потенціал витіснення робочих місць залишається проблемою, оскільки ШІ продовжує розвиватися та інтегруватися в різні галузі.

Технології штучного інтелекту зазнали значного прогресу, що зумовлено принципами, схожими на закон Мура. Такі моделі, як GPT-4, продемонстрували значні покращення, завдяки більшій кількості параметрів і більшим наборам даних, що призвело до створення розумнішого ШІ. Такі експерти, як Джеффрі Хінтон (якого часто називають «хрещеним батьком штучного інтелекту» за його інноваційні розробки в галузі нейронних мереж) і Леопольд Ашенбреннер (колишній дослідник OpenAI в команді супервирівнювання), зробили сміливі прогнози щодо досягнення штучного загального інтелекту (AGI) протягом декількох років. Хінтон перейшов від переконання, що до створення загального штучного інтелекту ще десятиліття, до думки, що це може статися протягом п’яти років. Цей факт заслуговує на особливу увагу і додає аргументів на користь стурбованості швидким розвитком ШІ.

Попри таку позицію, існує скептицизм щодо майбутнього штучного інтелекту. Концепція «ШІ-зими», коли хайп призводить до розчарування, має історичний прецедент. Скептицизм Гері Маркуса щодо масштабованості нинішніх моделей підвищує ймовірність того, що ми можемо опинитися на порозі ще однієї AI-зими, якщо ці технології не зможуть виконати свої обіцянки. Нещодавнє зниження інвестицій у генеративний штучний інтелект свідчить про те, що початковий ажіотаж, можливо, спадає. Ця тенденція, якщо вона збережеться, може обмежити розвиток нових технологій та концепцій штучного інтелекту, що потенційно призведе до зниження інновацій у секторі.

Порівняння з такими трансформаційними технологіями, як інтернет і електроенергія, підкреслює потенційний вплив ШІ на суспільство. Цей потенціал стимулює постійні інвестиції та розвиток, про що свідчить оптимізм таких експертів, як Ітан Молік (професор Уортонської школи бізнесу). Обнадійливі ознаки безпеки ШІ, такі як прогрес у розумінні того, як працюють великі мовні моделі (LLM), дають надію на покращення безпеки ШІ. Зусилля Anthropic, спрямовані на визначення конкретних концепцій в рамках Claude 3, можуть допомогти зменшити ризики, зробивши поведінку ШІ більш передбачуваною і контрольованою.

Майбутнє ШІ залишається неоднозначним, балансуючи між величезними можливостями та значними ризиками. Поки одні експерти попереджають про екзистенційні загрози, інші розглядають ШІ як інструмент для розв’язання складних проблем і розширення людських можливостей. Відповідальний розвиток ШІ, поінформований діалог та етичні міркування мають вирішальне значення для навігації в цьому середовищі. Зрештою, мета полягає в тому, щоб використати потенціал ШІ на благо суспільства, мінімізуючи ризики за допомогою ретельного нагляду та надійних заходів безпеки. Такий підхід може допомогти гарантувати, що обіцянки ШІ призведуть до позитивних результатів, а не до непередбачуваних наслідків.