Сем Альтман вважає, що ми можемо отримати штучний суперінтелект вже через «кілька тисяч днів»

У своєму новому есе «The Intelligence Age» («Ера інтелекту») генеральний директор OpenAI Сем Альтман описує своє бачення розвитку людства за допомогою технологій штучного інтелекту, передбачаючи появу суперінтелекту впродовж наступного десятиліття. Альтман прогнозує, що суперінтелект, який перевершить людські когнітивні здібності, може бути розроблений за «кілька тисяч днів». Хоча цей часовий горизонт є досить умовним, він вказує на те, що суперінтелект може з’явитися в межах 5-11 років.

Поточна мета OpenAI полягає в розробці машин загального штучного інтелекту (AGI), здатних відповідати людському інтелекту в широкому діапазоні завдань. Однак суперінтелект виходить за рамки AGI, являючи собою ШІ, який може перевершити людину у виконанні всіх інтелектуальних завдань. Цей рівень розвитку штучного інтелекту вже давно є предметом дискусій у колах машинного навчання, його популяризували філософи на кшталт Ніка Бострома, а нещодавно про нього знову заговорили Альтман та інші технологічні лідери.

Альтман бачить майбутню «еру інтелекту» як трансформаційний період, подібний до сільськогосподарської чи індустріальної епох, рушійною силою якого є прориви в глибокому навчанні. Він розглядає штучний інтелект не просто як інструмент, а як силу для глобального економічного зростання, що розблокує прогрес в освіті, охороні здоров’я та інших галузях. Альтман наголошує на потребі в потужній інфраструктурі, такій як велика кількість обчислювальних потужностей та енергії, щоб ШІ став загальнодоступним, а не монополізованим багатіями.

Утім, не всі поділяють його оптимізм. Такі критики, як Граді Буч, вважають такі прогнози щодо розвитку штучного інтелекту перебільшеними та відірваними від реальності. Проте позиція Альтмана як керівника однієї з найвідоміших компаній, що займається розробкою штучного інтелекту, підсилює впевненість у своїх заявах.

Хоча Альтман обережно ставиться до потрясінь на ринку праці, він не торкається екзистенційних ризиків, які часто асоціюються з просунутим технологічним розвитком, натомість зосереджується на складнощах і величезному потенціалі епохи інтелекту. Він порівнює потенційну зміну робочих місць і суспільних ролей з тим, як минулі професії, такі як ліхтарники, застаріли через технологічний прогрес, прогнозуючи, що майбутнє суспільство буде настільки ж неуявним для нас, наскільки наш нинішній світ був би неймовірним для тих, хто жив ще століття тому.

Зрештою, есе Альтмана є водночас і закликом до дії, і гаслом майбутнього, сформованого штучним інтелектом, — майбутнього, до якого, на його думку, людство повинно підійти виважено, але рішуче.