Пошук зображень Google тепер показуватиме історію фотографій

Поширення дезінформації викликає значне занепокоєння в Інтернеті, а генеративний ШІ посилює появу недостовірних або підроблених медіа. Google прагне вирішити цю проблему за допомогою рішення, знайденого в результатах пошуку зображень: About this image (Про це зображення). Ця функція, яка спочатку була запущена в США англійською мовою, пропонує контекст щодо того, коли зображення було вперше проіндексоване Google, веб-сайт, на якому воно могло з’явитися, а також його присутність в Інтернеті, в тому числі в соціальних мережах. Google також має намір вказувати, чи пройшла фотографія перевірку фактів.

“Ми прагнемо інвестувати в практику інформаційної грамотності, щоб допомогти людям оцінити достовірність конкретного зображення, а не просто проводити пошук зображень в Інтернеті”, — каже Нідхі Хеббар, керівник відділу інформаційної грамотності Google.

Цей інструмент був вперше представлений під час травневої конференції розробників Google, що відображає прагнення компанії допомогти користувачам інтернету виявляти дезінформацію та розуміти походження зображень, знайдених у Пошуку Google. Хоча Google прямо не згадував про протидію зображенням, згенерованим штучним інтелектом, вона буде присутня на всіх зображеннях у пошуковій видачі, яка також включатиме зображення, згенеровані штучним інтелектом, з водяними знаками, подібно до зображень Bing від Microsoft.

Нідхі Хеббар продемонструвала, як працює функція “Про це зображення”, здійснивши пошук у Google зображень “Кривого будинку” в Сопоті, Польща. Вона отримала доступ до інструменту за допомогою пункту меню з трьома крапками “Про це зображення” на одному з перших результатів пошуку зображень у Вікіпедії. Інструмент показав вік зображення, вказав на найпопулярніші результати на сайті для цього зображення і підтвердив його ймовірну автентичність.

Хоча контекстна інформація в цьому прикладі була дещо обмеженою, Google прагне надавати у своїй генеративній пошуковій системі додаткові метадані — такі як час, місце та обставини отримання зображення. Однак досягти цього для незліченної кількості зображень у результатах пошуку Google досить складно. Наявність таких метаданих у пошуку зображень у Google залежить від того, чи включив їх оригінальний автор або видавець.

Google підкреслює, що поле метаданих у розділі “Про це зображення” не гарантує походження зображення. Натомість воно надає більше контексту і слугує попередженням для пересічних інтернет-користувачів, якщо зображення може бути старішим, ніж здається, припускаючи, що воно могло бути перепрофільоване, або якщо воно має проблемну історію в Інтернеті.

Експоненціальне зростання кількості зображень, згенерованих штучним інтелектом, призвело до появи таких термінів, як “походження”, “висновок”, “водяні знаки” та “медіаграмотність”. Google та інші технологічні гіганти визнають, що виявлення фейкового контенту вимагає багатогранного підходу. Водяні знаки, наприклад, розробляються такими компаніями, як OpenAI, Alphabet, Meta, Amazon і Google’s DeepMind. Однак існують занепокоєння щодо його ефективності.

Reality Defender, нью-йоркський стартап, що спеціалізується на виявленні глибоких фейків, фокусується на висновках, використовуючи ШІ для виявлення фейків. Він оцінює текст, зображення або відео та надає ймовірність маніпуляцій, потенційно позбавляючи споживачів необхідності відрізняти справжнє від фейкового.

Функція Google “Про це зображення” ґрунтується на припущенні, що більшість користувачів інтернету, зокрема дослідники та журналісти, хочуть отримати більше інформації про зображення, а контекст сповістить їх про невідповідності. Як творець інструментів генеративного ШІ, зокрема Bard, Google працює у світі генеративного ШІ, де відрізнити справжнє від фейку стає дедалі складніше.