Китай планує ввести вимогу щодо маркування ШІ

Китай здійснює масштабні заходи з регулювання контенту, створеного штучним інтелектом. 14 вересня Адміністрація кіберпростору Китаю оприлюднила проєкт постанови, яка має підвищити прозорість контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. Регламент вимагає від компаній і платформ маркувати матеріали, створені штучним інтелектом, використовуючи такі методи, як водяні знаки, аудіосигнали на кшталт азбуки Морзе та вбудовані метадані. Ці правила покликані боротися зі все більш поширеною загрозою дезінформації, що також генерується за допомогою штучного інтелекту.

Китай не перший, хто намагається протидіяти цьому явищу. Закон ЄС про штучний інтелект і нещодавній законопроєкт Каліфорнії також передбачають подібні заходи з маркування. Однак нова стратегія Китаю передбачає відповідальність на рівні соціальних мереж за поширення немаркованого контенту з використанням штучного інтелекту, що передбачає запровадження суворих фінансових і правових наслідків за недотримання цих вимог.

Політика стосується як явного, так і неявного маркування. Явне маркування є помітним, наприклад, водяні знаки на зображеннях або сповіщення у відео. Неявне маркування включає метадані з позначками на кшталт «AIGC» та зашифровану інформацію, що вимагатиме розширення співпраці з платформами для забезпечення цілісності цих маркувань у різних інструментах і сервісах. Тоді як явні маркування легше змінити, приховане маркування, яке передбачає співпрацю між галузями, створює значні труднощі. На розробку подібної функціональної сумісності підуть роки, оскільки існують проблеми з фінансуванням та технічні складнощі.

Регулювання передбачає відповідальність платформ за ідентифікацію та маркування контенту, згенерованого штучним інтелектом. Такі гіганти в галузі соціальних медіа, як Douyin, WeChat і Weibo, можуть зіткнутися з новими обтяжливими зобов’язаннями перевіряти будь-який контент, що завантажується на їхні платформи. Ці нові заходи будуть особливо складними для платформ з великою кількістю користувачів як на національному, так і на міжнародному рівні.

На відміну від Закону ЄС про штучний інтелект, який зосереджується на форматах, придатних для машинного опрацювання та виявленні підроблених даних, підхід Китаю передбачає обов’язкову перевірку контенту зі штучним інтелектом, що відображає суворий контроль над інформацією в Інтернеті, притаманний для цієї країни.

Слід також пам’ятати, що китайську практику жорсткого регулювання часто запозичують інші тоталітарні країни Азії, в тому числі російський режим, який перетворює майже кожну регуляторну ініціативу на чорну діру для висмоктування бюджетних коштів.

Впровадження зазначених заходів може призвести до збільшення операційних витрат компаній, що дотримуються вимог, а також потенційно сприятиме розвитку чорного ринку послуг із використання штучного інтелекту, які намагатимуться обійти ці регулювання.

Такі правила ставлять під сумнів свободу вираження поглядів і недоторканність приватного життя. Маркування контенту зі штучним інтелектом може допомогти в боротьбі з дезінформацією, але воно також дає уряду більше контролю над висловлюваннями в Інтернеті. Водночас китайська індустрія штучного інтелекту балансує між необхідністю дотримання нормативних вимог і свободою інновацій, прагнучи скоротити відставання від західних конкурентів і водночас долаючи обмеження, накладені державною політикою.