Що таке фейк ньюс (fake news)?

Що таке фейкові новини

Фейкові новини, також відомі як «інформаційний безлад», — це неправдива або оманлива інформація, що подається як новина.

Сам термін «фейкові новини» іноді критикують за надмірне спрощення та політичне забарвлення. Однак він залишається широко вживаним терміном, який слугує попереджувальним знаком для неточної та потенційно шкідливої інформації, замаскованої під новини.

Зрештою, розпізнавання фейкових новин і боротьба з ними вимагають критичного мислення, перевірки джерел і здорової дози скептицизму щодо сенсаційних заяв та інформації, яка зустрічається в Інтернеті.

Що таке ехо-камера

«Ехо-камера» в контексті упередженості фейкових новин означає середовище або ситуацію, в якій люди мають доступ лише до інформації, думок або джерел, які зміцнюють і посилюють їхні існуючі переконання, одночасно виключаючи або дискредитуючи протилежні точки зору. У сфері фейкових новин ехо-камера може сприяти поширенню та посиленню упередженої або оманливої інформації, оскільки люди в ній можуть не мати доступу до альтернативних точок зору або перевірки фактів, які могли б поставити під сумнів достовірність інформації, з якою вони стикаються. Це явище може створити самопідсилюючий цикл, коли люди стають більш укоріненими у своїх переконаннях і менш сприйнятливими до інформації, яка суперечить цим переконанням. Ехо-камери можуть підживлюватися алгоритмами соціальних мереж, вибірковим споживанням новин і цілеспрямованим поширенням дезінформації в закритих спільнотах.

Як розібрати фейкову новину

Уявіть ситуацію: заголовок кричить: «Вчені відкрили собак, що розмовляють! Експерти спантеличені!» з фотографією хаскі з моноклем, який читає газету. Звучить дивно, чи не так? Але це класичний приклад фейкової новини, покликаної привернути увагу і поширитися в соціальних мережах, як лісова пожежа.

Анатомія обману:

• Привабливий заголовок: Ключовим елементом є фактор клікбейту. Сенсаційні заголовки зачіпають людську цікавість і прагнення до новизни, спонукаючи людей натиснути на посилання. Перебільшені твердження, сенсаційна мова і таємничі заяви — все це тривожні сигнали.
• Сумнівні джерела: Подивіться не лише на кричущий заголовок, але й на сам веб-сайт. Це визнаний новинний ресурс чи сайт із сумнівною репутацією? Сайти фейкових новин часто імітують відомі новинні організації, використовуючи схожі шрифти і оформлення, щоб виглядати легітимними.
• Упереджений контент: Сама історія може бути погано написана, пронизана граматичними помилками і не містити фактичних доказів. Думки та припущення можуть видаватися за факти, часто просуваючи певний порядок денний або ідеологію.
• Емоційна маніпуляція: Фейкові новини часто апелюють до наших емоцій, викликаючи гнів, страх або обурення. Історія може демонізувати певні групи, просувати теорії змови або експлуатувати існуючі соціальні розбіжності.
• Підсилювач соціальних мереж: Як тільки фейкова новина когось зачепила, починає діяти магія соціальних мереж. Люди схильні ділитися сенсаційним контентом, не перевіряючи його достовірність, таким чином створюючи ехо-камеру дезінформації.

Наслідки поширення фейкових новин

Поширення фейкових новин може мати широкий спектр негативних наслідків у реальному світі, впливаючи на окремих людей, громади і навіть цілі суспільства. Ось кілька конкретних прикладів:

• Підрив довіри до інституцій: Коли фейкові новини націлені на визнані інституції, такі як уряди, медіа-організації або наукові спільноти, вони можуть підірвати довіру громадськості до їхньої ролі та експертизи. Це може призвести до цинізму, апатії та ослаблення здатності вирішувати реальні проблеми.
• Підживлення соціальної та політичної поляризації: Фейкові новини часто грають на існуючих упередженнях і поділах у суспільстві, перебільшуючи їх і створюючи ехо-камери, де протилежні точки зору демонізуються. Це може посилити поляризацію та ускладнити пошук спільної мови з важливих питань.
• Підбурювання до насильства та дискримінації: Фейкові новини можуть використовуватися для поширення шкідливих стереотипів і дезінформації про певні групи людей, що призводить до упереджень, дискримінації і навіть насильства. Це спостерігається у випадках злочинів на ґрунті ненависті проти меншин і нападів на окремих осіб на підставі неправдивих звинувачень.
• Підрив громадського здоров’я та безпеки: Під час кризових ситуацій, таких як пандемії або стихійні лиха, фейкові новини можуть поширювати дезінформацію про ефективні превентивні заходи або процедури реагування на надзвичайні ситуації. Це може поставити під загрозу здоров’я населення, перешкодити зусиллям з реагування і навіть коштувати життя.
• Нанесення шкоди репутації та засобам до існування: Фізичні та юридичні особи можуть стати жертвами цілеспрямованих кампаній фейкових новин, покликаних зашкодити їхній репутації або поширити неправдиву інформацію про їхні товари чи послуги. Це може призвести до фінансових втрат, емоційних страждань і навіть юридичних наслідків.
• Спотворення громадської думки та процесу прийняття рішень: Фейкові новини можуть впливати на громадську думку з важливих питань, таких як вибори, економічна політика або соціальні реформи. Це може призвести до дезінформації виборців, прийняття помилкових рішень політиками і, зрештою, до негативних наслідків для суспільства в цілому.

Це лише деякі з потенційних наслідків фейкових новин. Важливо пам’ятати, що навіть нешкідлива на перший погляд дезінформація може мати серйозні наслідки, і ми всі зобов’язані бути критичними споживачами інформації та протидіяти поширенню фейкових новин.

Як захистити себе від фейкових новин

Орієнтуватися в каламутній воді фейкових новин може бути нелегко, але захиститися від них цілком можливо! Ось кілька порад, які допоможуть вам стати обізнаним споживачем інформації:

Будьте скептичними: Розвивайте здорову дозу скептицизму по відношенню до всього, що ви бачите в Інтернеті. Не сприймайте все за чисту монету, особливо якщо це здається занадто хорошим (або поганим), щоб бути правдою. Ставте під сумнів інформацію, джерело та власні емоції, перш ніж ділитися нею або реагувати на неї.

Перевіряйте джерела: перевірте домен і репутацію веб-сайту. Це визнаний новинний ресурс чи особистий блог? Зверніть увагу на професійні зв’язки та значки фактчекінгу. Остерігайтеся незнайомих посилань з дивними розширеннями.

Аналізуйте заголовок: Не ведіться на сенсаційні заголовки. Читайте далі, ніж привабливі клікбейти, і аналізуйте зміст статті на предмет фактичної точності та об’єктивності.

Джерело в центрі уваги: Завжди шукайте поіменовані джерела та авторитетні установи, які підтверджують інформацію. Будьте обережні з анонімними цитатами або неперевіреними твердженнями. Перехресно перевіряйте інформацію з іншими джерелами з різних точок зору.

Ажіотаж на перевірку фактів: Використовуйте веб-сайти для перевірки фактів, такі як Snopes, PolitiFact або FactCheck.org, щоб перевірити твердження і розвінчати поширені міфи. Ці ресурси використовують ретельні дослідження та докази, щоб відокремити факти від вигадок.

Підкованість у соціальних мережах: Будьте обережні, коли ділитеся інформацією в соціальних мережах. Перевіряйте інформацію, перш ніж ділитися нею, і уникайте поширення непідтверджених чуток або сенсаційних постів. Подумайте про те, щоб відписатися від акаунтів, які поширюють фейкові новини.

Урізноманітніть свій раціон: Не застрягайте в ехо-камері! Шукайте новини з різних джерел з різними точками зору. Знайомтеся з протилежними думками та кидайте виклик власним упередженням.

Критично оцінюйте докази: Зображеннями та відео можна легко маніпулювати. Використовуйте інструменти зворотного пошуку зображень, щоб перевірити походження фотографій і відео, і остерігайтеся відредагованого або вирваного з контексту контенту.

Думайте, перш ніж публікувати: Зробіть паузу, перш ніж ділитися або коментувати потенційно фейкові новини. Подумайте про потенційні наслідки поширення дезінформації та заохочуйте інших робити те саме.

Пам’ятайте, що захист від фейкових новин — це безперервний процес. Але завдяки критичному мисленню, перевірці інформації та диверсифікації джерел ви можете стати більш поінформованим і відповідальним громадянином у цифрову епоху.

Як ШІ допомагає поширювати фейкові новини

На жаль, штучний інтелект — це двосічна палиця, коли йдеться про фейкові новини. Хоча він може стати потужним інструментом боротьби з дезінформацією, його також можна використовувати для її створення та поширення більш ефективно, ніж будь-коли раніше. Ось як це роблять:

Створення фейкового контенту:

• Діпфейки: ШІ можна використовувати для створення високореалістичних відео- та аудіопідробок, що дозволяє вкладати слова в уста людей або повністю сфабрикувати події.
• Генерація тексту: ШІ може генерувати текст людської якості, який використовується для створення фейкових новин, постів у соціальних мережах і навіть електронних листів. Вони можуть не відрізнятися від справжнього контенту, що ускладнює їхнє виявлення та розвінчання.
• Маніпуляції із зображеннями: ШІ може маніпулювати зображеннями, створюючи неправдиві візуальні ефекти, наприклад, підробляючи фотографії або додаючи фальшиві елементи до сцен. Це може бути використано для введення людей в оману щодо подій або ситуацій.

Поширення фейкового контенту:

• Цілеспрямована дезінформація: ШІ можуть використовувати для ідентифікації та націлювання на конкретні групи людей з персоналізованими фейковими новинами, які з більшою ймовірністю викличуть у них резонанс. Це може бути використано для того, щоб сіяти розбрат, маніпулювати виборами або поширювати шкідливу пропаганду.
• Мережі ботів: Штучний інтелект можна використовувати для створення і контролю автоматизованих акаунтів (ботів), які поширюють фейкові новини на платформах соціальних мереж. Ці боти можуть посилювати дезінформацію, поширюючи її, лайкаючи або коментуючи фейковий контент.
• Алгоритмічна упередженість: алгоритми штучного інтелекту можуть увічнити існуючі упередження, що призводить до поширення дезінформації, яка відповідає цим упередженням. Наприклад, алгоритм, який рекомендує новини на основі попередньої історії читання користувача, може ненавмисно показувати йому все більше фейкових новин, якщо їхній початковий вплив був упередженим.

Важливо пам’ятати, що штучний інтелект — це лише інструмент, і, як і будь-який інструмент, він може бути використаний як на благо, так і на шкоду. Відповідальність за етичне та відповідальне використання ШІ лежить на людях, які його розробляють і впроваджують.

Які соціальні мережі поширюють найбільше фейкових новин

Замість того, щоб зосереджуватися на тому, яка платформа є «найбільш забрудненою», давайте змістимо акцент на розуміння факторів, що сприяють поширенню фейкових новин на всіх платформах соціальних мереж. Таким чином, ми зможемо озброїтися знаннями, щоб критично оцінювати інформацію незалежно від її джерела.

Ось кілька ключових факторів, які сприяють поширенню фейкових новин:

• Алгоритмічне посилення: Алгоритми соціальних мереж часто надають перевагу залученню, а не точності, а це означає, що сенсаційний або емоційно забарвлений контент, у тому числі фейкові новини, може отримати більшу видимість.
• Упередженість щодо підтвердження: Люди схильні шукати інформацію, яка підтверджує їхні існуючі переконання, що робить їх більш сприйнятливими до фейкових новин, які відповідають їхньому світогляду.
• Ехо-камери: Алгоритми соціальних мереж можуть створювати «камери ефекту відлуння», де користувачі отримують лише ту інформацію, яка підкріплює їхні існуючі переконання, обмежуючи їхній доступ до різноманітних точок зору та фактичної інформації.
• Емоційна маніпуляція: Фейкові новини часто використовують маніпулятивні тактики, такі як нагнітання страху, обурення або клікбейт, щоб привернути увагу і використати емоції, підвищуючи ймовірність поширення.
• Недостатня поінформованість про джерело: Багато користувачів не оцінюють критично джерела інформації, з якими вони стикаються в Інтернеті, що робить їх більш вразливими до віри та поширення фейкових новин з ненадійних джерел.

Пам’ятайте, що боротьба з фейковими новинами — це колективна робота. Будучи відповідальними споживачами інформації та розвиваючи критичне мислення, ми можемо створити більш здорове та поінформоване онлайн-середовище для всіх.

Давайте зосередимося на розширенні наших знань і навичках критичного мислення, а не на порівняннях, які можуть бути некорисними або неточними. Разом ми зможемо побудувати більш поінформовану та відповідальну онлайн-спільноту.

Найбільш корисні веб-ресурси для перевірки фактів

Ось деякі з найбільш корисних веб-ресурсів для перевірки фактів і боротьби з фейковими новинами, згруповані за типами:

Загальна перевірка фактів:

• Snopes: Класичний і всеосяжний веб-сайт для перевірки фактів, що охоплює широкий спектр тем, з детальними дослідженнями та чіткими рейтингами.
• PolitiFact: зосереджується на перевірці заяв політиків та громадських діячів, використовуючи «Лічильник правди» для оцінки точності.
• FactCheck.org: Перевіряє заяви та твердження публічної політики з детальним аналізом та джерелами цитування.
• AP Fact Check: Команда з перевірки фактів Associated Press розвінчує неправдиву інформацію, пов’язану з поточними подіями та новинами.

Міжнародна перевірка фактів:

• Міжнародна мережа фактчекінгу (IFCN): Мережа з понад 100 незалежних організацій з перевірки фактів по всьому світу, з можливістю пошуку за країною та мовою.
• Africa Check: Зосереджується на перевірці фактів, що циркулюють в Африці.
• Chequeado: Перевіряє інформацію в Аргентині.
• Liputan6.com: Перевіряє заяви в Індонезії.

Спеціалізована перевірка фактів:

• Science Feedback: Перевіряє достовірність наукових тверджень у новинах та ЗМІ.
• Health Feedback: Зосереджується на розвінчуванні дезінформації, пов’язаної зі здоров’ям та медициною.
• Climate Feedback: Перевіряє факти про зміну клімату та науку.
• Lead Stories: Виявляє найпопулярніші містифікації та розвінчує дезінформацію, поширену у Facebook.

Інструменти та платформи:

• Google Fact Check Explorer: Пошук перевірених матеріалів щодо перевірки фактів, пов’язаних з конкретними твердженнями.
• ClaimBuster: Надсилайте фрагменти тексту та отримуйте результати з Google Fact Check Explorer та інших джерел.
• NewsGuard: Розширення для браузера, яке оцінює достовірність новинних сайтів.
• Buzzsumo: аналізує охоплення соціальних мереж і залученість контенту, допомагаючи виявити потенційно вірусну дезінформацію.

Пам’ятайте:

• Жодне джерело не є досконалим. Використовуйте комбінацію ресурсів для перевірки фактів для всебічної перевірки.
• Зважайте на джерело та методологію. Шукайте прозорі дослідження, названі джерела та чіткий аналіз, що ґрунтується на фактах.
• Мисліть критично. Навіть перевірені джерела можуть мати упередження або обмеження. Аналізуйте інформацію самостійно і робіть власні висновки.

Використовуючи ці ресурси та розвиваючи навички критичного мислення, ви зможете стати більш поінформованим та відповідальним споживачем інформації в цифрову епоху.

Висновок

У світі, перенасиченому інформацією, навігація в умовах інформаційного потоку фейкових новин може бути схожою на постійну битву. Однак, подібно до Одіссея, який здолав пісню сирен, ми можемо озброїтися навичками критичного мислення і стати обізнаними споживачами інформації.

Прийнявши здорову дозу скептицизму, ретельно вивчаючи джерела та урізноманітнюючи свій новинний раціон, ми можемо побудувати щит проти шквалу дезінформації. Пам’ятайте, що сенсаційний заголовок не гарантує правди, а звична платформа не гарантує точності. Веб-сайти для перевірки фактів — це наші цифрові сирени, які попереджають нас про приховані рифи дезінформації. Оперуючи цими інструментами та розвиваючи критичний погляд, ми можемо перетворитися з пасивних споживачів на активних охоронців правди в цифрову епоху.

Зрештою, захист від фейкових новин полягає не в тому, щоб вказувати пальцем на конкретні платформи, а в тому, щоб озброїти себе знаннями та обізнаністю. Кожен клік, поширення і коментар несе в собі потенціал для посилення правди або поширення брехні. Обираймо з розумом, адже майбутнє інформаційної доброчесності в наших руках.