Конгрес США пропонує технологічним компаніям платити за дані для навчання ШІ

Питання про те, чи повинні компанії-розробники ШІ платити за навчальні дані, які використовуються в їхніх генеративних системах штучного інтелекту, є спірним і викликає судові позови проти таких великих технологічних гравців, як Meta, Google і OpenAI. Поки «Кремнієва долина» обговорює це питання, у Вашингтоні, здається, формується консенсус, який передбачає, що технологічні гіганти повинні компенсувати ЗМІ за використання їхнього контенту в проектах із застосуванням штучного інтелекту.

Під час слухань у сенаті щодо впливу штучного інтелекту на журналістику законодавці з обох сторін, зокрема Річард Блюменталь і Джош Хоулі, погодилися з тим, що такі компанії, на кшталт OpenAI, повинні платити представникам медіа за використання їхніх напрацювань. Демократ Блюменталь наголосив на моральному та юридичному зобов’язанні робити це, тоді як республіканець Хоулі заперечив проти того, щоб великі корпорації могли вільно використовувати дані.

Лідери медіа-індустрії, такі як Кертіс ЛеГейт, Даніель Коффі та Роджер Лінч, виступали за ліцензування під час слухань. Вони стверджували, що компанії, які займаються розробкою в галузі штучного інтелекту, безоплатно використовуючи їхній контент, ставлять під загрозу якість їхньої роботи. Коффі та Лінч пішли далі, стверджуючи, що нинішня практика потенційно порушує закони про авторське право, і закликали законодавців роз’яснити, що подібне безконтрольне використання без ліцензійних угод не підпадає під поняття добросовісного використання

Попри потенційну можливість протистояння на сенатських слуханнях, атмосфера була здебільшого сприятливою: законодавці та інсайдери галузі аплодували заявам один одного. Однак особливу думку висловив професор журналістики Джефф Джарвіс, який стверджував, що безоплатне навчання на основі даних є добросовісним використанням, застерігаючи проти примусового ліцензування, яке, на його думку, може зашкодити інформаційній екосистемі.

За межами комітету думки щодо необхідності примусового ліцензування розійшлися. OpenAI та інші компанії, що займаються штучним інтелектом, заперечували його життєздатність, а деякі незалежні експерти висловлювали занепокоєння з приводу практичності, фаворитизму до великих компаній і потенційних витрат для стартапів. Навіть серед тих, хто підтримує ліцензування, існують розбіжності щодо того, чи має воно бути юридично обов’язковим, чи має бути лише заохочуваним як галузева норма.

Подальший шлях законодавців залишається невизначеним, але такі пропозиції, як Закон про журналістику та збереження конкуренції та двопартійні рамки щодо законодавства про штучний інтелект, свідчать про постійні зусилля, спрямовані на вирішення питань ліцензування даних. Конгрес, як свідчать сьогоднішні слухання, ретельно вивчає вплив штучного інтелекту на технологічну галузь і його потенційний негативний вплив на журналістику.