AI-прискорювачі змінюють архітектуру мереж живлення
Живлення стало одним із чинників, що обмежують продуктивність мікросхем у дата-центрах. Для ШІ- та високопродуктивних обчислювальних чипів, які працюють за напруги близько 0,7 В, зокрема GPU потужністю 600 Вт, потрібен струм від 1000 А. Це збільшує резистивні втрати й падіння напруги в мережі розподілу живлення (PDN). Багатокристальні конструкції загострюють проблему через вищу щільність струму й перевантаження сигнальних з’єднань.
Один зі способів розв’язати ці проблеми — вертикальні мережі живлення. У них модулі регуляторів напруги переносять із периферії пристрою ближче до процесора: на нижній бік друкованої плати, усередину корпусу прискорювача або кремнієвого інтерпозера. Зі зростанням кількості спеціалізованих ШІ-модулів з’являються різні варіанти такої архітектури, кожен із власними вимогами до проєктування та виробництва.
Тенденція до вертикальної подачі живлення почалася майже десять років тому з розміщення мережі живлення на зворотному боці пластини (BPDN). Це дало змогу точніше подавати струм до транзисторів і зменшити падіння напруги на десятках рівнів міжз’єднань усередині кристала. Тепер цей підхід доповнюють складніші вбудовані конденсатори розв’язки (DCap), сформовані в глибоких траншеях як частина BPDN. Вони забезпечують розв’язку високочастотних сигналів на рівні чипа, але дедалі важливішими стають і зміни всередині корпусів, інтерпозерів та підкладок, а також на рівні стійок дата-центрів.
Розвиток компактних пасивних компонентів, зокрема високопродуктивних індукторів, дає змогу переносити модулі регуляторів напруги (VRM) і перетворювачі DC-DC усередину корпусу чи інтерпозера.
Однак такі зміни архітектури потребують спільного проєктування PDN, інтерпозера, мікросхем керування живленням (PMIC), інтегрованих регуляторів напруги (IVR), перетворювачів DC-DC, конденсаторів та інших пасивних компонентів. Усе це має працювати разом зі спеціалізованими компонентами для високопродуктивних обчислень, пам’яттю та міжз’єднаннями, потрібними для сучасних ШІ-завдань.
«У найсучасніших напівпровідниках дискретні PMIC поступаються місцем розподіленим IVR. Їхня перевага в тому, що вони розташовані ближче до чипа й зменшують падіння напруги в його мережі живлення, тож система стає ефективнішою. Крім того, замкнені швидкі контури керування між блоком керування живленням чипа та IVR скорочують час реакції на падіння напруги з мілісекунд до мікросекунд. Завдяки цьому напругу можна налаштовувати дуже точно й із високою деталізацією для різних ділянок чипа», — сказав Нір Север, старший директор із розвитку бізнесу proteanTecs.
Перебудова PDN — частина ширшого прагнення підвищити енергоефективність.
«Надалі енергоефективність стане найважливішим показником продуктивності платформ із вбудованим ШІ», — сказав Ліпен Юань, старший директор із розвитку бізнесу передових технологій TSMC, під час короткого курсу IEDM у 2024 році.
Найгостріші проблеми з живленням виникають у точці навантаження.
«ШІ-системи висувають безпрецедентні вимоги до подачі живлення від плати до чипа, тому останній етап регулювання напруги стає дедалі важливішим», — сказав Сі Пі Хун, віцепрезидент із корпоративних досліджень і розробок ASE.

«Перехід до багатокристальних архітектур виводить цілісність живлення на перший план поруч із тепловими проблемами, механічним напруженням і деформацією. Але сама проблема подачі живлення існувала й у передових однокристальних конструкціях. ШІ-прискорювачі тепер працюють зі струмами, близькими до кілоампера. Навіть опір мережі живлення на рівні кількох міліомів може спричинити значне падіння напруги. Це скорочує запас напруги й може безпосередньо вплинути на цілі щодо продуктивності та потужності, зокрема на максимальну робочу частоту й мінімальну напругу Vmin», — сказав Соджан Філіпс, головний менеджер із продукту Redhawk-SC у Synopsys.
Кілька розробок відображають ці зміни:
- BPDN на зворотному боці пластини. Intel Foundry першою запровадила таку обробку в межах передового масового виробництва — у процесі 18A. Samsung і TSMC планують додати BPDN у майбутніх передових технологічних вузлах, починаючи з наступного року.
- Інтегровані регулятори напруги. ASE, Marvell, Empower та інші компанії наближають регулювання напруги до процесора.
- Вбудовані конденсатори й індуктори. Компактні пасивні компоненти стають важливою перевагою для систем живлення з високою щільністю.
- Спільна оптимізація живлення корпусу й кристала. Цілісність живлення вже не можна оптимізувати окремо на рівні плати, підкладки, інтерпозера й транзисторів.
Через це виробники корпусів і тестування (OSAT) активніше долучаються до спільного проєктування систем, електричної валідації та моделювання цілісності живлення (PI).
«OSAT працює на стику кристала, підкладки чи інтерпозера, пасивних компонентів і плати. Тому нас залучають раніше, щоб змоделювати PDN корпусу й виконати спільне моделювання з даними про споживання кристала від замовника», — сказав Алекс Кізеєв, технічний директор із цілісності сигналів і живлення команди оптимізації проєктів Amkor.
«Найкращих результатів можна досягти, якщо розподілити бюджет PDN між кристалом, корпусом і платою. Виробник пластини та безфабрична компанія відповідають за мережу живлення на кристалі, зокрема за карту споживання та розподіл контактних майданчиків. Постачальник підкладки визначає можливі структуру шарів і технології перехідних отворів та площин. OSAT оптимізує компоненти на рівні корпусу: вибір структури шарів, розподіл перехідних отворів і кульок, вибір та розміщення DCap, деформацію, надійність і валідацію», — так Кізеєв описав розподіл завдань у ланцюгу постачання.
«Подача живлення зі зворотного боку може суттєво поліпшити живлення, зменшивши падіння напруги й звільнивши ресурси фронтальної металізації для сигналів, але вона не усуває проблем із цілісністю живлення. Вона також змінює теплову картину. Коли елементи живлення та інші структури переносять на зворотний бік, шляхи відведення тепла стають складнішими. Тому спільна оптимізація цілісності живлення й теплового менеджменту набуває дедалі більшого значення», — сказав Філіпс.
Загальна тенденція — тісніше інтегрувати компоненти в передові корпуси й кристали, зокрема вбудовувати індуктори, конденсатори та компоненти перетворення живлення в підкладки й інтерпозери.
Чому зі зростанням потужності збільшуються втрати
Простий приклад показує, як змінюється ефективність живлення під час переходу від GPU потужністю 1 кВт до GPU на 5 кВт. Втрати в самому регуляторі напруги залишаються близькими до 13%, але резистивні втрати зростають із 8% до 31%, а падіння напруги — із 17% до 31%. Щоб забезпечити всі потреби чипа, системі доводиться подавати дедалі більше потужності.

За такого горизонтального способу подачі живлення підтримувати його цілісність стає дедалі важче зі зростанням обчислювального навантаження. ШІ-прискорювачі об’єднують більше обчислювальних блоків, пам’яті HBM і міжз’єднань між пристроями. Через низьку напругу живлення — 0,7–0,9 В — сучасним GPU потрібні струми на рівні кількох кілоампер. Швидкі зміни навантаження посилюють падіння напруги, тому проєктувальники закладають запас напруги, який додатково збільшує споживання енергії та знижує ефективність системи.
У дата-центрах наступного покоління переходять на 800 В
У дата-центрах нового покоління, створених для ШІ-навантажень, розподіл постійного струму на 800 В починає замінювати традиційний розподіл змінного струму. Така система співіснує з кількома розподіленими регуляторами, розташованими ближче до окремих навантажень.
Щоб зменшити втрати під час передавання енергії від мережі до мікропроцесора, мережі живлення нового покоління починають із 800 В постійного струму, а потім поетапно знижують напругу перетворювачами DC-DC — наприклад, до 48 В, 12 В і зрештою до 0,7 В. Один із найважливіших етапів — точка навантаження, де інтегровані регулятори напруги живлять багатокристальний корпус ШІ-процесора. Менша кількість перетворень може підвищити ефективність усієї системи й знизити потребу в охолодженні.
Модуль регулятора напруги можна розмістити під друкованою платою — це логічний перший крок, який зазвичай називають вертикальною подачею живлення. Виробники чипів також використовують менші компоненти регуляторів, особливо конденсатори й індуктори, щоб перенести регулювання всередину корпусу основного процесора, під SoC. Такий підхід називають інтегрованою подачею живлення. Якщо компоненти регулятора вбудовано безпосередньо в інтерпозер, ідеться про повністю інтегровану подачу живлення.
Інтеграція поступово
Те, наскільки компанія інтегрує регулювання напруги, залежить від її досвіду, партнерів і складності системи.
Тому компанії пропонують цілі набори рішень. ASE, наприклад, розробляє різні можливості подачі живлення з інтеграцією на зворотному боці плати, враховуючи обмежений простір у серверних стійках. Варіанти PowerSiP можуть включати конденсатори з двосторонніми з’єднаннями, розміщені між безосердними підкладками; конструкції без підкладки; безпаяні модулі з масивом контактів і відкритими виводами для вбудовування в підкладку чи друковану плату; інтеграцію мідних контактних стрижнів із високим співвідношенням сторін 4:1 для зниження імпедансу корпусу; а також інтеграцію компонентів високої щільності з активними й пасивними елементами за допомогою одно- чи двостороннього формування корпусу.
«Енергоефективність стає визначальним викликом для AI-систем наступного покоління. Скорочуючи шлях передавання великого струму, наше рішення може зменшити паразитні втрати в з’єднаннях на 50% або більше, що безпосередньо заощаджує значну кількість енергії на рівні системи», — заявив Гаррісон Чанг, віцепрезидент із корпоративних досліджень і розробок ASE.
У червні 2025 року Marvell представила технологію Package Integrated Voltage Regulator (PIVR) для ШІ та високопродуктивних обчислень. PIVR замінює традиційне розміщення окремих компонентів регулятора напруги — часто за кілька дюймів від процесора на платі — компактними кремнієвими перетворювачами живлення та пасивними компонентами, тісно з’єднаними з процесором. Технологія має скоротити довжину низьковольтних з’єднань із великим струмом між регулятором і процесором. PIVR можна розмістити знизу корпусу процесора, скоротивши шлях від перетворювача до контактів живлення, поруч із корпусом або всередині передового корпусу.
Для інтеграції Marvell співпрацює з кількома компаніями: Infineon виробляє силові напівпровідники й корпусовані пристрої; Ferric спеціалізується на проєктуванні інтегрованих регуляторів напруги з тонкоплівковими магнітними індукторами; Monolithic Power Systems розробляє модулі живлення з високою щільністю струму; Empower Semiconductor — компактні інтегровані перетворювачі живлення.
У липні цього року Analog Devices завершила придбання Empower Semiconductor, розширивши можливості ADI з живлення обчислювальних систем для ШІ завдяки інтегрованим регуляторам напруги й кремнієвим конденсаторам.
«Перенесення перетворення живлення ближче до процесора скорочує шлях подачі живлення та підвищує ефективність, підтримуючи системи з вищою продуктивністю й щільністю. Спираючись на свої сильні позиції у високопродуктивному керуванні живленням, ADI інвестує в системну платформу, щоб суттєво підвищити продуктивність, щільність та ефективність — від мережі до обчислювального ядра».
2 листопада onsemi оголосила про придбання активів Ferric, розробника інтегрованих регуляторів напруги, за суму до 775 млн доларів.
Щоб зрозуміти значення цих придбань, варто розглянути принцип роботи IVR.
Що таке IVR
Інтегрований регулятор напруги зазвичай має вигляд тривимірного стека, який замінює розташовані поза чипом модулі регуляторів, а також великі конденсатори й індуктори на платі. Натомість використовуються інтегровані магнітні та пасивні компоненти, виготовлені за тонкоплівковою технологією й змонтовані на кремнії або корпусі.
«IVR реалізують як 3D-стек, що поєднує конденсатор глибокої траншеї, PMIC та індуктор і вбудовується безпосередньо в підкладку або інтерпозер. Компанії переносять його ближче до SoC, щоб зменшити паразитні параметри з’єднань між IVR і кристалом SoC. Але це створює нові теплові ефекти й механічне напруження, адже в інтерпозер додається ще один 3D-стек. IVR також може створювати шумові наведення на інші кристали: вони виникають навіть у простому 3D-стеку», — сказав Вешал Срідхар, архітектор із розробки продуктів 3D IC у Synopsys.
За даними Intel Foundry, технологія Super High Density MIM (метал–ізолятор–метал) дає змогу збільшити щільність ємності вдесятеро порівняно зі звичайними MIM-конденсаторами. Це може забезпечити час відгуку на рівні наносекунд. У межах співпраці Intel з UMC над 12-нм FinFET конденсатори отримали три металеві шари для міжз’єднань і масштабовану конструкцію.
«Така широка адаптивність робить HDMIM універсальним і масштабованим пасивним компонентом, придатним для гетерогенної інтеграції з логічними та силовими чипами, виготовленими на різних технологічних вузлах різними виробниками».
Індуктори традиційно були одним із найбільших обмежень серед пасивних компонентів через значну площу. Intel просуває інтеграцію індукторів у корпус за допомогою мідних металізованих наскрізних отворів і передових магнітних матеріалів. За твердженням компанії, це дає змогу підвищити співвідношення опору до ємності та зменшити паразитні магнітні поля, які можуть заважати сусіднім схемам.

Платформа FIVR від Intel використовує регулятори напруги з перемиканням конденсаторів і гібридні понижувальні перетворювачі buck. Вони мають обробляти наносекундні стрибки навантаження з боку обчислювальних ядер, не посилюючи падіння напруги. FIVR із безперервним діапазоном перемикання краще за фіксовані регулятори SCVR підходять для роботи з низьковольтним входом, наприклад 1,8–3 В.
Низьковольтні пристрої GaN MOSHEMT-on-CMOS від Intel призначені для застосувань із напругою понад 12 В, де важливі висока щільність і ефективність, а кількість перетворень живлення потрібно мінімізувати. Інтеграція MIM-конденсаторів низької та високої напруги разом з активними пристроями зменшує імпеданс PDN від регулятора до навантаження. Монолітна інтеграція силових перемикачів GaN із драйверами GaN nMOS дає змогу швидше реагувати на перехідні процеси й досягати високої щільності потужності.
«Інтегровані регулятори напруги забезпечують безпрецедентну швидкість і деталізацію керування напругою, але для повної реалізації їхнього потенціалу економії енергії потрібна така сама точність у спостереженні за самим кремнієм. Традиційним методам керування живленням не вдається використати весь запас за часом. Наша вбудована технологія моніторингу безперервно вимірює часові запаси на всьому чипі — цикл за циклом і за реальних умов роботи — та визначає, що саме обмежує продуктивність і де можна безпечно знизити напругу. У поєднанні з точним керуванням IVR це дає змогу активніше оптимізувати споживання без шкоди для продуктивності й надійності», — сказав Север із proteanTecs.
Чи впорається система з потрібною потужністю
Мультифізичне моделювання важливе для планування подачі живлення.
«Проєктувальник може почати з простої структури: інтерпозер, базовий кристал, верхній кристал і підкладка. Спершу створюють прототип сітки й визначають потрібну потужність для кожного кристала. Бюджет живлення визначається пристроями, кількістю контактів C4, мікроконтактів, TSV тощо. Потрібно з’ясувати, чи здатна система подати необхідну потужність від контактів C4 до верхньої частини стека. Після простого статичного аналізу падіння напруги на постійному струмі можна застосувати 3DIC Compiler разом із засобами перевірки, як-от RedHawk-SC, щоб пов’язати раннє планування контактів із плануванням обладнання подачі живлення (PSE)», — пояснив Срідхар із Synopsys.
Якщо PDN не може забезпечити потрібну системі потужність, серед можливих змін конструкції — збільшення розміру інтерпозера.
Срідхар розповів, що один із замовників залучив системний аналіз цілісності живлення на ранньому етапі розроблення архітектури. Завдяки 3DICC і RHSC він замкнув цикл між реалізацією та системним аналізом: ітерації, які раніше тривали дні, тепер займають години. Це дає проєктувальникам більше свободи досліджувати варіанти до затвердження архітектури.
Водночас докладнішими стають комплекти проєктних правил для складання корпусів, які готують OSAT.
«Вони вже містять не лише геометричні правила проєктування, а й електричні моделі, властивості матеріалів і перевірені базові конструкції. Командам потрібно на ранньому етапі враховувати відповідність кроку контактів щільності струму, кількості металевих шарів — вартості, а розміщення DCap — шляхам відведення тепла», — сказав Кізеєв із Amkor.
Висновок
Цілісність живлення й енергоефективність уже стали важливими перевагами під час проєктування дата-центрів із передовими AI-прискорювачами. Компанії впроваджують нові рішення, зокрема інтегровані регулятори напруги, і розміщують їх ближче до GPU чи модулів AI-прискорювачів, де вони можуть бути найефективнішими. Спершу передові системи живлення з’явилися завдяки мережам на зворотному боці пластини; рішення на рівні корпусу й інтерпозера розвиваються швидкими темпами.
Для раннього проєктування PDN важлива координація між ключовими учасниками ланцюга постачання.
«Деякі проєктні команди не створюють усю систему самостійно. Наприклад, HBM — і базовий кристал, і стек можуть надходити від інших розробників. Компаніям потрібно переконатися, що розроблена ними сітка сумісна з іншими моделями. Тому потрібен обмін моделями між учасниками, який відбувається під час оцінювання здійсненності», — зазначив Філіпс із Synopsys.
Джерела
- Radhakrishnan, V. Javvaji та N. Butzen. «Інновації в подачі живлення для епохи ШІ-дата-центрів». Intel Foundry.
- «ASE розширює платформу PowerSiP для подачі живлення в AI-системах наступного покоління». Пресреліз, 13 жовтня 2026 року.
- Пресреліз Analog Devices, 19 травня 2026 року.
- «onsemi придбає Ferric, зміцнюючи позиції в подачі живлення для процесорів ШІ наступного покоління». 2 листопада 2026 року.
- Yu та ін. «Вертикальна подача живлення для ШІ-систем потужністю 5 кВт: від передових пасивних компонентів до інтеграції GaN IC». 38-й міжнародний симпозіум IEEE з силових напівпровідникових пристроїв та інтегральних схем (ISPSD), Лас-Вегас, 2026, с. 337–340. DOI: 10.1109/ISPSD64561.2026.11553768.
Нагадаємо, перенесення ШІ-інференсу з датацентрів на периферійні та фізичні пристрої вимагає радикального скорочення енерговитрат і затримок. Ключем до цього є наближення обчислень безпосередньо до пам’яті (технології PNM та PIM), що дозволяє не ганяти величезні масиви даних між чипами та економити критичний заряд батарей у дронах чи електромобілях.



