MiltechВПС США розглядають бойову роль бомбардувальників у повітряних боях
Військово-повітряні сили США (USAF) вивчають, як надати бомбардувальникам можливості для повітряного бою. Це частина ширших планів зі зміни структури винищувальної авіації. Раніше ВПС допускали, що B-21 Raider зможе виконувати бойові завдання в повітрі, зокрема взаємодіяти з безпілотниками Collaborative Combat Aircraft (CCA). Розміри B-21, велика дальність, здатність діяти на значній висоті, малопомітність у широкому діапазоні радіочастот і сучасні сенсори можуть зробити його придатним для таких завдань. До майбутніх планів можуть долучити й інші бомбардувальники ВПС.
Про можливу участь бомбардувальників у посиленні бойових спроможностей ВПС США в повітрі першою повідомила Aviation Week. Видання отримало копію нового довгострокового звіту про структуру винищувальної авіації, поданого Конгресу минулого тижня. Згадки про звіт почали з’являтися в медіа після круглого столу у вівторок за участю генерал-лейтенанта Девіда Табора, заступника начальника штабу ВПС із планування та програм. Тоді повний текст звіту, який не має грифа секретності, журналістам не надали.
Головна мета ВПС — мати до 2035 року 1509 винищувачів, призначених для бойового застосування. Це на сотні більше, ніж нині перебуває на озброєнні. План передбачає закупівлю нових F-35A, F-15EX і F-47. Реалістичність задуму викликає запитання, а самі ВПС визнають, що для його реалізації доведеться подолати низку перешкод.
«Відповідно, ВПС США також оцінюють додаткові варіанти оновлення авіапарку, зокрема винищувач нового типу для збільшення чисельності, ширше використання CCA [Collaborative Combat Aircraft] і розроблення можливостей повітряного бою для бомбардувальників», — ідеться в новому звіті про структуру винищувальної авіації, який цитує Aviation Week.
«Винищувач нового типу для збільшення чисельності» може означати закупівлю нових F-16 Viper. За даними Air & Space Forces Magazine, генерал-лейтенант Тabor на круглому столі назвав такий варіант можливим у майбутньому, але підкреслив, що рішення не є «терміновим». Це лише один із можливих сценаріїв: останніми роками ВПС розглядали й інші концепції винищувачів, окрім F-47. Lockheed Martin також говорила про можливість подальшого розвитку конструкції F-35.
На круглому столі у вівторок Тabor також пояснив, що поява CCA вплине на майбутні плани щодо структури винищувальної авіації, однак масштаби й характер цього впливу поки незрозумілі. Він, схоже, не говорив тоді про можливу роль бомбардувальників. За повідомленням Aviation Week, у самому звіті їхнє застосування докладніше не розглядається. The War Zone звернулося до ВПС по додаткову інформацію.
Можливість залучити бомбардувальники, зокрема B-21, до повітряного бою обговорюють не вперше. У 2024 році журналіст Стівен Лозі, який тоді працював у Defense News, запитав начальника штабу ВПС США генерала Девіда Олвіна, чи може перегляд програми NGAD (Повітряна перевага наступного покоління) привести до розширення ролі B-21. Запитання пролунало на конференції Military Reporters & Editors (MRE).
«Ми не відкинули такої можливості», — відповів Олвін, не уточнивши деталей.
Тоді програма NGAD проходила поглиблений перегляд, а майбутнє її складової — винищувача шостого покоління — було під питанням. Зрештою вирішили продовжити розроблення літака, який нині має назву F-47.
The War Zone вже кілька років пише про те, що B-21 може виконувати завдання за межами традиційної ролі бомбардувальника, зокрема брати участь у повітряних боях. Представники ВПС також характеризували Raider як літак із багатофункціональними можливостями, серед яких може бути й повітряний бій.
«Якщо ми називатимемо NGAD винищувачем, то надто вузько уявлятимемо, який літак нам потрібен у середовищі з високим рівнем протидії», — сказав тоді генерал-майор ВПС Скотт Плюс виданню Air Force Magazine у 2019 році.
За його словами, це міг би бути «B-21, який також має можливості для повітряного бою» і здатний «взаємодіяти з комплексом систем для власного захисту, використовуючи малопомітність — можливо, саме так і з’явиться літак шостого покоління».
Слова Плюса були пов’язані з тогочасними й подальшими обговореннями того, як B-21 міг би взаємодіяти з майбутніми безпілотниками CCA. Згодом Плюса підвищили до генерал-лейтенанта. Він завершив службу на посаді директора штабу головного командування ВПС у Пентагоні й пішов у відставку в серпні цього року.
Невідомо, як саме ВПС планують застосовувати B-21 чи інші наявні бомбардувальники в повітряних боях. Їх можуть оснащувати для безпосереднього ураження повітряних цілей або новими засобами пошуку цілей і підтримки інших платформ — чи поєднати обидва підходи. Водночас завоювання переваги в повітрі не обмежується знищенням повітряних загроз.
«B-21 може стати платформою для запуску ракет класу «повітря — повітря», зокрема дуже великих ракет із надзвичайно великою дальністю. Завдяки вантажопідйомності він також зможе нести значну кількість менших ракет такого типу. B-21 можуть застосовувати й боєприпаси класу «повітря — земля» для придушення та знищення протиповітряної оборони противника (SEAD/DEAD), що також є складовою боротьби за перевагу в повітрі».
«Мабуть, найважливіше те, що B-21 можуть стати повітряними командними пунктами для місій протидії повітряним загрозам, зокрема керувати безпілотниками — наприклад, запланованими ВПС флотами Collaborative Combat Aircraft (CCA). Це можна буде робити навіть у повітряному просторі з найвищим рівнем протидії. Безпілотники, своєю чергою, зможуть передавати дані для наведення Raider, оснащених ракетами класу “повітря — повітря”. Можливо, B-21 зможуть запускати частину цих безпілотників самостійно».
Мережева система «кіл-мереж», що поєднує розподілені сенсори та інші елементи підтримки на великих відстанях і в різних середовищах, разом із ракетами класу «повітря — повітря» дуже великої дальності відкриває нові можливості для бойових дій. Це стосується не лише B-21, а й інших бомбардувальників ВПС.
ВМС США вже мають авіаційну версію ракети Standard Missile-6 (SM-6) — AIM-174B. Нещодавно флот також повідомив про ще одну ракету такого типу, AIM-424 Malice, яка нині проходить льотні випробування.
ВПС США раніше працювали над подібними ракетами, а в червні оголосили про потребу в новій ракеті класу «повітря — повітря» з максимальною дальністю щонайменше 1000 морських миль. Військові також вивчають багатоступеневі моделі з модульною конструкцією, які можна налаштовувати для ураження цілей на різних відстанях. Це лише відомі програми й вони не охоплюють розробок, які ВПС та інші структури можуть вести в межах секретних проєктів.
Ще один приклад — програма LongShot Агентства перспективних оборонних дослідницьких проєктів (DARPA), до якої протягом років долучалися ВПС, армія та ВМС США. Її мета — продемонструвати концепцію безпілотника-носія ракет класу «повітря — повітря», який допоможе збільшити дальність дії тактичних винищувачів і бомбардувальників та зменшити їхню вразливість.
Тактичні винищувачі зазвичай не пристосовані до перенесення надзвичайно великого корисного навантаження, яке обговорюють у цьому контексті, а деякі з них узагалі не здатні його нести. Це підкреслює потенційну цінність бомбардувальників для ураження цілей на надзвичайно великих відстанях.
Навіть виконуючи завдання з підтримки винищувачів на меншій відстані, B-21 і B-52 могли б долучитися до повітряного бою як «арсенальні кораблі» з далекобійною зброєю. Вони могли б запускати її за потреби з тилу, координуючи дії з пілотованими й безпілотними платформами на передньому краї. Завдяки здатності проникати вглиб оборони B-21 також міг би керувати власними безпілотниками, які виконували б завдання, подібні до винищувачів.
Нові можливості бомбардувальників для повітряного бою можуть охоплювати й системи самооборони. Кілька років тому Northrop Grumman, головний підрядник B-21, запатентувала систему протиракетного захисту малопомітних літаків із перехоплювачами, що фізично знищують загрозу. ВПС і ВМС США відкрито висловлювали зацікавленість у подібних оборонних засобах для літаків-заправників та інших великих літаків. Навіть можливість створити локальні захисні «бульбашки» навколо окремих бомбардувальників може вплинути на майбутні вимоги до повітряного бою.
Усі ці концепції The War Zone докладно обговорює приблизно десятиліття.
Раніше, говорячи ширше про потреби ВПС у майбутній структурі винищувальної авіації, писали:
«Останніми роками витрати на обслуговування дедалі серйозніше непокоять ВПС та інші види збройних сил США, особливо коли йдеться про складні пілотовані платформи, як-от F-22 Raptor і F-35 Joint Strike Fighter. Чисельність авіапарку та його боєготовність також залишаються гострими проблемами. Тому принаймні в короткостроковій перспективі не дивно, якщо NGAD зосередиться на пошуку доступніших варіантів із розподіленими можливостями — альтернатив традиційним засобам повітряного бою з високою концентрацією можливостей, як-от пілотованим винищувачам із дорогими передовими технологіями».
Попри рішення продовжити розроблення складного й технологічно насиченого F-47, ці проблеми з часом лише загострилися. Звіт про структуру винищувальної авіації не дає відповіді на інше запитання: скільки F-47 ВПС зрештою планують придбати. Водночас є очевидні ознаки того, що ВПС мають намір істотно збільшити запланований флот B-21. Офіційна ціль закупівлі давно становить щонайменше 100 Raider, але ВПС і Northrop Grumman повідомили, що новий загальний показник очікують оприлюднити в бюджетній пропозиції на 2028 фінансовий рік, яку подадуть наступного року. Також ВПС тепер прямо планують мати щонайменше 500 безпілотників CCA до 2032 року. На всі ці програми конкуруватимуть за фінансування та інші ресурси.
За даними звіту ВПС, які наводить Aviation Week, у тактичному винищувальному флоті США спостерігається «постійне зниження показників готовності літаків». Це «прямий математичний наслідок експлуатації авіапарку, середній вік якого перевищує 31 рік». У звіті також зазначено, що застарілі літаки — зокрема F-16C/D, F-15E та A-10C — служать значно довше від початково запланованого строку, через що накопичуються втома конструкції, корозія та деградація підсистем.
«Досягнення встановлених показників готовності, необхідних для конфлікту з рівним за силами противником, вимагає прискореного списання найстаріших літаків, щоб профінансувати закупівлю сучасних платформ із високою готовністю, як-от F-35A та F-15EX», — ідеться у звіті, який цитує видання.
Крім того, «щоб протистояти промисловим можливостям Китаю та його чисельній перевазі в розгортанні винищувачів на кшталт J-20 і J-16, ВПС США мають перейти до змішаного флоту пілотованих і безпілотних систем».
На цьому тлі розгляд нових ролей бомбардувальників у повітряному бою, ширше використання CCA та можливість придбати нові винищувачі F-16 нинішнього покоління принаймні схожі на спробу ВПС США застрахуватися від ризиків.
У будь-якому разі можливість того, що бомбардувальники стануть важливою частиною майбутнього бачення ВПС щодо «винищувальної» авіації, залишається відкритою.
ВПС США розширюють випробування FQ-42, перевіряючи взаємодію безпілотника з пілотованими винищувачами. General Atomics уже показала його спільний політ із F-35A та F-15E.
