Французькі ВПС планують випробувальний політ винищувачів із бойовими дронами у 2028 році

Французькі ВПС разом із Головним управлінням озброєнь (DGA) та Міністерським агентством оборонного штучного інтелекту планують у 2028 році провести політ пілотованих винищувачів у взаємодії з бойовими безпілотниками. Це частина проєкту Hypairion, у межах якого Франція випробовуватиме ШІ в бойовій авіації.

Проєкт має допомогти створити відкриту модульну архітектуру бойових літаків і суверенні технології ШІ. Це дасть державі більше контролю над технологіями й зменшить залежність від компаній у критично важливих системах, сказав на брифінгу в четвер полковник Седрік, керівник управління розвитку спроможностей ВПС.

Європейські компанії, зокрема Airbus і BAE Systems, а також американські General Atomics та Anduril використовують ШІ для розробки безпілотних бойових літальних апаратів, які мають діяти спільно з пілотованими літаками — так званих «вірних ведених». На відміну від багатьох проєктів, які розробляють компанії, французький проєкт Hypairion передбачає державний контроль над частиною критичних технологій.

«Hypairion має забезпечити ВПС і наші платформи відкритою модульною архітектурою, що належатиме державі. Ми хочемо відійти від пропрієтарних систем, які обмежують можливості використання сенсорів і озброєння», — сказав Седрік. За правилами Міністерства збройних сил військових у матеріалі називають лише на ім’я.

Міністерське агентство оборонного ШІ, відоме як Amiad, відповідатиме за суверенні технології ШІ для проєкту. Серед ключових напрямів — командування й управління, а також автономність виконання місій, розповів полковник Тібо, заступник директора агентства з питань застосування ШІ. За його словами, такі системи мають допомагати пілотам планувати місії, ухвалювати рішення в польоті та аналізувати результати після його завершення.

Amiad уже застосовує ШІ для координації різних платформ у робототехнічному проєкті французької армії Pendragon. Агентство також пропонує створити для Hypairion промисловий центр, де з проєктом взаємодіятимуть як традиційні авіакосмічні компанії, так і невеликі стартапи. Такий підхід випробували в Pendragon.

«Завдання Hypairion — залишити за французькою державою контроль над загальною архітектурою та можливість залучати найспроможніші стартапи чи промислові компанії», — сказав Тібо.

Компанії зможуть долучатися до проєкту й виходити з нього, тоді як Hypairion зберігатиме відповідні спроможності всередині державної системи.

Випробування на Mirage 2000 і плани для Rafale

На авіабазі Мон-де-Марсан ВПС переобладнують два винищувачі Mirage 2000, щоб використовувати їх як випробувальні платформи для ШІ. За словами Седріка, літаки отримають новий комп’ютер, який дасть змогу перевіряти «всілякі сценарії» вже до кінця року. На базі в південно-західній Франції розташована спеціалізована ескадрилья винищувачів, що проводить випробування й оцінювання.

Розробку вестимуть поступово. Перший етап Hypairion не обов’язково передбачатиме створення оперативної спроможності: спершу вивчатимуть, зокрема, енергоспоживання та взаємодію систем. Серед перших сценаріїв — використання ШІ для оптимізації маршрутів польоту й тактичних рішень, наприклад вибору моменту для застосування ракет класу «повітря — повітря» або «повітря — земля».

«Безпілотник, який має взяти участь у польоті 2028 року, буде випробувальною платформою. Він не обов’язково стане тим дроном-вірним веденим, який Франція планує розробити для винищувача Rafale у межах майбутньої версії F5. Водночас випробування допоможуть обрати відповідну платформу пізніше цього десятиліття», — сказав Седрік.

DGA визначило 2033 рік як цільовий термін для першої версії Rafale F5. До того часу управління працюватиме над платформами для спільних бойових дій у межах чинного стандарту F4, повідомив генеральний інженер озброєнь Себастьєн, відповідальний у DGA за програму Rafale.

Інтеграція ШІ в Rafale має допомогти екіпажам упоратися з «надзвичайно великим когнітивним навантаженням» і зберегти оперативну перевагу в майбутньому, сказав він. Як приклад застосування ШІ інженер навів лазерний контейнер цілевказання Talios компанії Thales, який мають передати збройним силам у 2027 році. Система зможе сканувати місцевість і пропонувати екіпажу винищувача перелік потенційних цілей.

Седрік описав можливий сценарій майбутнього: екіпаж виконує місію вранці, у перерві визначає, як адаптуватися до контрзаходів противника, а вдень знову вилітає вже з оновленим програмним забезпеченням. Для цього, за його словами, має розвиватися архітектура систем.

Седрік порівняв майбутні пілотовані й безпілотні платформи з «літаючими комп’ютерами», у яких можна буде замінити клавіатуру, екран або програмне забезпечення без шкоди для безпеки. Архітектура Hypairion має відокремити питання безпеки польоту від спроможності виконувати завдання.

ВПС не розглядають майбутнє, у якому літатимуть лише безпілотні літаки, — з етичних і оперативних міркувань. За словами полковника, рішення про застосування зброї має залишатися за людиною, а ШІ може помилятися. «ШІ може розширювати можливості людей або доповнювати їх, але оцінювання оперативної ситуації, тактичні судження тощо — це й надалі цілком людська сфера».

Під час підготовки стандарту Rafale F5, який Себастьєн назвав «справжньою модернізацією літака в середині життєвого циклу», окрему увагу приділять апаратним ресурсам: система має виконувати складні обчислення. Ще один напрям — відкритість системи. За словами інженера, збройні сили мають отримати змогу налаштовувати штучний інтелект під власні потреби й працювати з відкритою системою.

Стандарт F4 вже має початковий рівень відкритості: планшет, під’єднаний до системи виконання місій. У F5 планують розширити доступний планшету масив даних, надати йому доступ до обчислювальних ресурсів системи та поліпшити взаємодію з бортовими системами зв’язку й каналами передавання даних, розповів інженер DGA.

«Зокрема, це дасть змогу керувати автономними бойовими платформами з Rafale, не чекаючи на запровадження стандарту F5», — сказав Себастьєн.

Для розвитку ШІ в основних системах винищувача Франція покладається на Dassault Aviation та інших великих промислових партнерів. Водночас збройні сили прагнуть забезпечити оперативну автономність — тобто можливість налаштовувати ШІ під конкретні потреби операцій на певному театрі воєнних дій, сказав інженер.

У межах Hypairion розроблять дорожню карту, яка охоплюватиме сценарії застосування, доктрину, підготовку й розширення штату фахівців, а також саме обладнання. За словами Седріка, її результатом має стати перше повномасштабне випробування, під час якого бойові дрони діятимуть разом із винищувачами, у 2028 році.

«Зрештою завдання Повітряно-космічних сил — визначити, який вигляд матиме ескадрилья винищувачів у 2035 чи 2040 році, коли всі ці системи, можливо, буде інтегровано до її складу. Зараз у винищувальній ескадрильї комп’ютерника зустрінеш нечасто. Можливо, у майбутньому це буде звичним явищем», — сказав Седрік.

Нагадаємо, ВПС США розширюють випробування FQ-42 і FQ-44, зокрема перевіряють взаємодію пілотованих і безпілотних літаків.